Джисон я справді тебе кохаю(2сезон)

"𝙾𝚖𝚊𝚘𝚖𝚊𝚐𝚊𝚍2(2)"

Мінхо:Відкривай очі.-Хан відкриває очі, і бачить що Мінхо стоїть на одному коліні з чорною коробочкою в руках, а в середині кільце.
Мінхо:Ти вийдеш за мене заміж Хан Джисон?
Джисон:Що?Ні!Ні ні на,нізащо,ніколи.
Мінхо:Що?
Джині:Та ладно це піздьож,звичайно так золото.
Мінхо:Урааа.

:Лі встав і підійшов до Хана збираючись надіти йому обручку,а той бере його і цілує.Кільце прекрасно сиділо на його пальці,радості Хана було без меж.Він настільки був щасливий що не міг стримувати посмішки.Хлопці доїли і пішли гуляти по нічному парку обговорюючи весілля.На годиннику 23:18,а ці двоє ходять по парку за руку насолоджуючись моментом,йшли вони мовчки,аж тут Хан заговорив.

Джині:Мін?
Мінхо:Що?
Джині:Ти впевнений що потрібно робити велике весілля?Може відсвяткуємо його одні?Ти більше це великі гроші.
Мінхо:Незнаю,хоча варіант хороший я не проти.
Джині:Мені буде достатньо великого сету сушів,шампанського,і тебе.
Мінхо:Хах,ну добре,тоді весілля в нас буде таке,але головне що там будеш ти.
Джині:Ага,може ходімо додому,я замерз.
Мінхо:Замерз,чому раніше не казав?Звичайно ходімо.

:Через 20 вони вже заходили в готель,і збирали валізи.Збирали валізи вони томущо 2 дні майже пройшли, і завтра в ранці їм рано їхати.Джисон коли зайшов в номер весь трясся від холоду,томущо на вулиці після дощу в ніч було холодно, і на ньому була тільки футболка і тоненька кофта на замку.Хан перевдягнувся в піжаму,і Мінхо вкрив його ковдрою.А сам пішов по чай,прийшовши до номера з чаєм Лі сказав.

Мінхо:Нащо ти мовчав?Не дай бог ти захворієш завтра,я оплачу номер на ще і будемо ходити по лікарям.-у Хана почали червоніти і сльозитись очі.
Мінхо:Ей, ти що?Яж просто переживаю.Ти плачеш бо я підвищив голос?
Джині:Т..так.
Мінхо:Вибач будьласка,дуже дуже вибач, я не хотів.
Джині:Н..нічого,буває.
Мінхо:А чому ти плачеш після невеликого підняття голосу?
Джині:Довга історія.
Мінхо:Час в нас є,і чай який зараз остине.Тому розказуй я слухаю-вже ніжним і тихим голосом сказав Лі.
Джині:Моя мама в дитинстві постійно кричала не мене,зривалась на мені,
тому у мене
тепер така звичка.
Мінхо:О боже ~Хан~і,мені так шкода.Я ніколи не буду більше на тебе кричати.
Джині:Та ну, ти не зобов'язаний це робити.Все забули все що я сказав.
Мінхо:Ні ні ні,я нічого не забуду,я не буду
на тебе кричати любий.
Ї
:І з цими словами Лі підходить і обіймає Джисона з заді, а той
ставить голому йому на плече,
і Мінхо починає його розціловувати.