Чонін об'єкт для знущань в своїй школі з першого класу. В нього нема друзів,проблеми у школі і у соціумі. Але після ще одного дня з насмішками і розмови з головною задірою школи Кім Синміном,юнак змінив своє ставлення до життя.
Новий день,новий тиждень. Чонін досі живе у Синміна і обом все підходить. Кожну ніч бажають солодких снів в теплих обіймах один одного і розціловуючи обличчя. На ранок говорять «добрий ранок»з посмішкою,а потім йде швидкий поцілунок у губи. Синмін готує сніданки,бо Чонін одного разу спробував приготувати милиці,що зіпсував петельню. Вони домовились,що готує лише Мін. Але Чонін допомагав. Поки старший готує,той обіймає його зі спини і контролює процес інколи цілуючи його в шию,ніби підбадьорюючі. В обох дах летить від того,що вони поруч,і насолоджувалися цим як тільки могли.
Чонін також приходив додому один раз,він забрав щоденник,декілька речей і написав мамі записку «зі мною все добре,люблю тебе» Наче теж мило.
Поки Мін приймав душ перед сном Чонін вирішив написати у щоденник. Він розгорнув його і трохи привів рукою по чистому аркушу,ніби він сумував за ним. Тоді він взяв якусь ручку зі стола старшого і перевіривши,чи пише вона-почав.
«Давно я не писав. Новин не багато,але дуже насичені,не знаю навіть з чого почати.. До мене додому вломилася компанія,я ховався від них у ванній,але вони мене знайшли. Насправді,я не памʼятаю нічого більше,окрім декількох ударів по обличчю,далі я відключився. Лише прокинувся у Синміна вдома. Він мені приготував сніданок,він був дуже смачний. А ще він так мило виглядав,хотілося його сфотографувати. А потім..не буду тягнути,ми почали зустрічатись. Я досі живу в нього і я радий цьому. Мені подобаються його дотики,і подобається торкатися його. Але ні,план в мене зʼявився вчора вночі,тож шляху назад нема. Якщо буде час-напишу сюди наостанок. Мені подобається вести щоденник:)»
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Двері з ванної кімнати відкрилися і Чонін різко закрив щоденник,ховаючи його під ліжко.
-Що робиш?-спитав старший. І о боже,він стоїть в одному рушнику яка завʼязане на стегнах. Його прес..зводить з розуму молодшого. Він настільки чіткий і гарний,що гріх відводити очі. А якщо це гріх,то Чонін слухняно не відводить свої. -Чоні?-з посмішкою мовив Мін підійшовши до шафи і вже показуючи хлопцеві свою спину,поки роздивлявся свій одяг. -Так?-відповів той розглядаючи масивні плечі і трохи вологе волосся.
