Кохання на даху

-Готовий?-До чого?

Хлопці прокидаються разом,в теплих обіймах,відчуваючи тіло один одного,палкий подих.
Першим прокидається Чонін. Він оглядає кімнату в якій розливається сонце,за вікном співають пташки і кохана людина поруч. До речі за людину поруч. Молодший побачив,що вони лежали голі,тож обережно визволивши себе від руки Синміна підійшов до шафи і накинув футболку з шортами.
Тихо Вийдячи з кімнати і закривши за собою двері юнак пішов на кухню.

Наскільки Чонін знає,батько Міна зараз у відʼїзді у іншому місті по роботі і повернеться ой як не скоро,тож за продукти відповідають вони,а їх не густо. Тож трохи подумавши Чонін вирішив зробити бутерброди.

Не погано жити кухарем.

Він дістав хліб,масло і ковбасу. Поки масло тануло він нарізав хліб і ковбасу.
Поки він мазав масло він випадково порізав палець,але не випадково випустив з вуст «мм,трясця!».
Він поклав палець у рот,облизавши кров,а тоді продовжив готувати,але вже більш уважніше.

Нарешті бутерброди готови,тож хлопець поклав їх на тарілку,а потім на підніс. Він тихо відкрив ногою двері в кімнату тримаючи в руках підніс.
Синмін ще спить..
Такий милий-подумав молодший і сів поруч з ногами старшого.
-Міні.-лагідно гукнув той.

Вії Синміна одразу зарухались у поривах розплющити очі і невдовзі він вже дивився сонними очами на юнака.
-Це тобі,смачного!-поклавши на коліна старшого підніс мовив той,а тоді ніжно поцілував його в ніс.
-А кухня ціла?-зі сміхом мовив старший роздивляючись шедевр хлопця.
-Так,а ось мій пальчик ні!-кутки губ були направлені вниз і це була сумна посмішка.
-Покажи,милий,що з пальчиком.
Чонін сумно простягнув палець у бік старшого,щоб той оглянув його рану.
-Ох,Ніні.-взявши палець у руку мовив той,а тоді обережно поцілував рану.-меньше болить?
-Так.-радісно відповів молодший.
-Я радий.

Синмін схопився за їду і почав їсти,в той час як Чонін розглядав його набиті щічки і миле обличчя. Молодшому здавалося,що Мін його зводить з розуму і він помре,якщо не побачить його за цілий день,і скоріш за все це правда.

Досі оголене тіло юнака не давало спокою молодшому. Поки він снідав,Чонін ледь тримав себе в руках,щоб просто не розцілували його. Занадто прекрасний він,що поробиш.

-Синмін,як поснідаєш,одягни щось будь ласка.-ніяково мовив Чонін і відвів очі у вікно.
-Чому?Сьогодні дуже спекотно.-по голосу було чутно,що старший все розуміє,але погратися і подражнити хлопця хочеться.
-Ти все знаєш. Хоч і правда спекотно,але все ж таки.
-Гаразд,гаразд. До речі,може підемо сьогодні в басейн?погода саме для цього.-прибираючи підніс з колін спитав старший.
-Чому б ні.
-Тоді одягайся і підемо.