Що ж,історія закінчена)
В цей фанфік я вклала набагато більше сенсу і сил,ніж могло здатися.
Я підняла тему селфхаму і небажання жити,на що я хочу,щоб люди звертали увагу і не думали що це пройде просто так. Це дійсно важлива річ і не жарти.
Цим фанфіком я хотіла показати,що в житті буває різне,буває все погано,нічого не виходить,ніхто не вірить,і здається,що жити нема сенсу і краще піти з цього світу,аби не страждати,але це не так.
Я хотіла донести,що колись,погане мине і наступить гарне життя,ви знайдете людину,яка вам допоможе можливо не знаючи цього,бо вона буде просто існувати в вашому житті.
Селфхам,самогубство-не вихід.
Єдине,до чого закликаю,це не здаватися й йти далі,в вас все вийде,я вірю в вас!Ви сильніше,ніж думаєте. Ви обов'язково знайдете людину,яка буде поруч і допоможе в скрутну хвилину,а можливо ви вже її знайшли;)
Просто не здавайтесь,ви творець вашого життя,все в ваших руках.
Бувають невдачі,але як я неодноразово казала в історії «нічого не вічне». Тож,завжди буде кінець поганому і нажаль гарному теж,тож робіть все,аби гарного було більше,ви заслуговуєте за це.
Можливо,цей фанфік дав вам можливість переосмислити своє життя і ставлення до нього,або можливо є друзі,які мають якісь проблеми і це відкрило вам очі на це і ви зможете були поруч з людиною,яка цього потребує. У будь якому випадку,я буду щаслива,якщо цей фанфік вплинув на вас в на ваше мислення.
А я віддалась цьому фф,я хотіла звернути увагу до проблеми і показати мою геніальність та роздуми про життя,які я маю кожен день.
Сподіваюсь в мене це вийшло і вам сподобалося.
Всього вам найкращого 💓
ВИ ЧИТАЄТЕ
Кохання на даху
FanfictionЧонін об'єкт для знущань в своїй школі з першого класу. В нього нема друзів,проблеми у школі і у соціумі. Але після ще одного дня з насмішками і розмови з головною задірою школи Кім Синміном,юнак змінив своє ставлення до життя.
