гітаристка

частина 5

пройшло вже досить багато репетицій для того, щоб всі в групі освоїлися. єдине, що не змінювалося весь цей час — це Каспер. він завжди нахмурений, довге чорне волосся закриває його очі. і це було би нормально, якби він не докопувався до інших і не робив всякі дурниці.
наприклад одного разу на репетиції він вдарив Евві, а на іншій Адама, за те, що вони «якось не так грали». якщо Каспер і Евві залишалися самі, він завжди поливав її якимось брудом і дуже часто давав ляпаса, бив по руках, кричав, а одного разу взагалі потягнув за волосся і якби не кмітливість дівчини то вдарив би головою її об стіл. рудоволоса завжди його терпіла, бо хотіла, щоб її не бачили як «тьолку» в рожевих стразах, каблучках та сумочкою, вона хотіла подати себе сильною, а не слабкою, і думала, що попросити допомоги або розповісти комусь про те, що робить з нею басист — це сором та приниження її. хоча і Ян не раз говорив учасникам групи щоб вони доповідали, коли станеться щось погане, дівчина мовчала.
а тепер до хороших новин.
стосунки з іншими учасниками склалися бездоганно. до неї не відносились якось по-особливому, ні погано, ні дуже добре — вона така ж, як і інші.
дружба з Яном щодня міцнішала і Евві була максимально цим задоволена. з цим хлопцем було весело проводити разом час, гуляти, іноді вони навіть разом співали щось у студії, доки туди не прийшли всі учасники. Ян був ледь не єдиною людиною, з якоб Евві почувалася спокійно.
вдома у рудоволосої було нудно та сумно, тому багато часу вона там не проводила. тож коли мама, Аліша або Ян кликали її погуляти чи в гості — вона завжди погоджувалась.
одного дня у групу прийшло повідомлення, на яке дівчина навіть не знала як реагувати.
Ал: ітак, друзі, у нас заплановано багато концертів та фестивалів до нового року і після.
Во:  а на які дати?
Ал: спочатку в Варшаві два концерти 25 і 27 грудня, потім Краків на фестиваль 29, 31 концерт, далі в Любліні святкуємо новий рік, 2 та 4 січня концерт, 7 шоу, потім у Гданську 11 січня фестиваль, 13 знову фестиваль, останні три концерти 16, 19 і 21 числа у Познані, а потім додому.
К: ніфіга, ми там взагалі будемо мати час щоб подихати?
Во: не жалійся так. нормальний графік, ми вже звикли з Яном.
Ян: ага, ахахаха,
Е: стоп, але ж 25 післязавтра?
Ян: все нормально пройде, ми ітак на репетиціях всі пісні які треба грали і співали. і так, подихати ви матимете час, не переймайтесь)
К: мда, зовсім ідіотський графік.
Ян: ти подякуй, що ми 25 у Варшаві, а не в Краків одразу їдемо. до речі, рекомендую речі вже збирати. на всякий випадок.
Евві послухалась його поради і почала збирати невелику валізу, але почула дзвінок на своєму телефоні.
Е: ало?
Ян: ало, як тобі графік?
Е: та нормально ніби, жити можна, аххаах)
Ян: ага. сам в шоці з нього, якщо чесно)
Е: мм, ти ж казав що ти звик бо такого?
Ян: ну це щоб Каспер багато не говорив. він мені вже зовсім набрид, такий вуркітливий. думаю його вигнати з групи, але дуже на те причин немає, шкода.
Евві хотіла йому все розповісти, але згадала свій страх, тому вчасно замовкла.
Е: слухай, давай погуляєм сьогодні, якщо в тебе час є?
Ян: давай. все одно ж не вдома сидіти)
Е: хахаах, ага, давай)
Ян: папа, лю... давай
Евві здивовано глянула на телефон, ніби через нього чітко побачила Яна, але той кинув слухавку.