Янгольський дует

Поїхали вже,цуценятко

-Можна тебе на хвилинку?-сказав все такий же ж почервонівший Чонін до Синміна.
-О ні...-наіграно здивувався Мін.-хіба у нашого хлопчиська є час на балачки?-з єхидною посмішкою сказав Кім.
Чонін ще більше почервонів і різко вставши з підлоги,потягнув старшого за руку, виводячи його з кімнати.
-Я один нічого не розумію?-сказав Чанбін дивлячись по черзі, на кожного юнака в цій кімнаті.
-Та ні,не один-відповів Хан.
-Мені здається,що буде гаряче-з посмішкою та вогнем в очах сказав Мінхо.
-Тобі аби світ руйнувався,чортенятко мале-мовив Хан
-Ми з тобою ще поговоримо-відповів Мінхо Хану.
-Чонін і Синмін..Цуценя та лисення..Цікавий дует...Я б навіть сказав,янгольський.-з посмішкою роздумував Фелікс.

-Янгольський?-здивувався Чан.-Чоні так,справжнісінький янгол,але якщо Синмін янгол,то Мінхо перестане готувати серветками Хьонджина.
-Ох...Було б чудово-мрійливо відповів Хьонджин,кинувши погляд на Мінхо,який вже дивився на нього з посмішкою до вух.
-Але ж його цуценячі очііі...-протягнув Хан.
-І не кажи,миле створіння ззовні,але в середині саме дитя Сатани..-сказав Хьонджин.

***

Чонін вивів Синміна з тренувального залу та зачинив двері.
-Хлопчисько знайшло час для мене?Це така честь!-сказав Синмін з нотою сарказму.
-Блін,ну вибач,вибач!Якщо ж так вийшло, ми повинні полагодити.Припини дражнити мене,а то...
-А то що?Знову прольєш на мене каву?Сказав Синмін нахилившись до Чоніна обличчям.Дистанція між ними була нормальною,дозвільною,але молодший знову почервонів.
-Що...Що ти..Не роби так!-нервово сказав Чонін.
-Чого лисення так почервонішало?Прям як помідорка-мовив Кім з посмішкою до вух,ніби виграв в лотерею.Він отримував массу задоволення від вигляду,як молодшому стає соромно і він починає запинатися.Чонін був здивований його схожістю з цуценятком.І кожну секунду,яку він дивився все більше впевнювався,що зовнішність брехлива.Як у людини з такою дивовижною зовнішністю,може бути такий жахливий,як здавалось Чоніну,характер?
-Добре,чого ти хочеш?Давай я просто куплю тобі таку ж саму, нову футболку?-отямившись сказав Чонін
-Ось це вже непогано.-задоволено сказав Синмін відсунувшись від молодшого,на що той почав вже вільніше дихати.-Дві футболки і ти місяць купуєш мені американо з льодом.
-Що?Який місяць?
-Ну раз не хочеш домовлятися,то....
-Добре добре,дві футболки і купую каву місяць.-сказав Чонін.
-Ось і все,помідорка,йдемо до тих дурників.-підморгнувши сказав Синмін,взяв молодшого за руку і потягнув його до зали.
-О, повернулися.-радісно сказав Чанбін.
-А не мали?-мовив Синмін.
-Стоп..Чого Чонін весь червоний?-з підозрою сказав Хван.-ти що катував його там?
-Червоний-бо він справжнісінька помідорка і я його не катував..Нуууу....Поки що.-з цими словами Синмін сів на підлогу.
Здивований Чонін все так же ж і стояв,поки Кім легенько не потягнув Чоніна за край шортів,вказуючи цим жестом,щоб він сів.
Всі хлопці сиділи у великому колі.
-І так.Про гуртожиток-почав Чан.-ти будеш жити з Мінхо,Синміном та Феліксом.Речі поїдеш забереш вже сьогодні,я ж надіюсь ти їх вже зібрав?
-А..Що?Та..Так-розгублено мовив Чонін.
-Ну тоді можеш поїхати прямо зараз,а ввечері всі разом вже підемо розвіятись-відповів Чан.
-Я поїду з ним.-сказав Синмін.
-О,так,так буде швидше-мовив Чан.-Тоді їдьте,в 18:00 зустрінемось біля того кафе в яке ми завжди ходимо.І Мін,розповіси Чоні про розпорядок на це тиждень.
-Хіба це не ти повинен зробити,чому ти звалюєш на мене свої обов'язки?Але гаразд,з тебе потім американо.
-Ти що,за все кавою змушуєш людей розплачуватись?...-пробубнів Чонін потягнувши старшого за футболку, щоб той звернув на нього увагу.
-Так,а що щось не подобається?Чи ти хочеш два місяця мені за кавою бігати?-сказав Кім знов приблизившись до Чоніна.На цей раз дистанція була меншою,на що молодший залився фарбою більше.
-Та що ти....Ні...Але тебе за каву,напевне,купити можна.-відповів Ян,вгинаючи голову вниз щоб не бачити пронизливого погляду старшого.
-Ну якщо купувати мене будеш ти,то можна-мовив Синмін підморгуючи.
-Та припини ти вже,не веди себе як...Як гей-випалив молодший,легенько вдаривши старшого однією рукою в груди.
-Агоооов,ми все ще тут-махаючи руками перед хлопцями,підмітив Фелікс.-У вас ще буде час розібратися.