Янгольський дует

Мій маленький Мінні

17:30.Час виходити,а Чонін все ще не міг потрапити у душ.І через кого?Звичайно через цього цуцика,який ніяк не може вийти звідти.
-Синмін,ми ж спізнемося,я тебе прошу вийди!-благав його Ян,на що старший тільки продовжував наспівувати Silent Cry.
-Якщо ти зараз же не вийдеш я просто на просто зайду не спитавши!-сердито повторював молодший.
-Я попереджав,3...-почав відлік Чонін-2...-він вже встав у зручну стійку,щоб вирвати двері-1,я заходжу!-Він різко взявся за ручку дверей щоб відкрити їх та вони відчинилися самі.
-Якщо ти так сильно хотів побачити мене оголеним сказав би,не обов'язково вриватися в ванну.-з грайливою посмішкою сказав юнак,який щойно вийшов з душу.Чонін підняв погляд на старшого,на якому був тільки рушник на стегнах.Молодший подивився на оголені груди і прес юнака,він був злегка підкачаним,але таким гарним та естетичним...Чонін не по своїй волі затримав погляд на ньому..Знову..Та оговтавшись,він залився фарбою.
-Кхм..Та ти й зараз не дуже одягнений,міг би одягнути футболку за цей час поки ти там був-випалив червоний Ян.
-Оооо,помідорка знову помідорка-з посмішкою подражнив молодшого старший,нахилившись своїм обличчям до обличчя молодшого.
-Все,відійди,ми запізнемось.
-Та добре добре,не кіпішуй, помідорка-підморгнувши відповів Синмін та направився в свою кімнату.Чонін швидко забіг до ванної кімнати.
-Та що зі мною,чому я почервонів?Я не гей,просто у нього гарне тіло.Просто гарне тіло,не більше.Навіщо він взагалі це робить?Так близько нахиляється,без верху ходить,ще й з цими своїми жартами...гейськими-казав сам до себе Ян,дивлячись у дзеркало.

Фелікс і Хьонджин поїхали ще о п'ятій з Лі но.Синмін з Чоніном вже сиділи в машині.18:00.Синміну зателефонували.Хлопець взяв в руки телефон і подивився на екран, "Тато Чан".
-Ну ось дід вже дзвонить-сказав Синмін і підняв слухавку.
-Мінні,ви де?Все добре?-стурбовано запитав Чан.
-Так, дідусь,не хвилюйся,ми вже виїжджаємо,скоро будемо,кладу слухавку.-відповів Кім.
Він завів авто і вони поїхали.

Через 15 хвилин вони були на місці.
Вечір був спокійним,дружнім.Вони ніби старі друзі.Синмін над всіма жартував, а Чонін сміявся з цього, Мінхо танцював для Хана,Чан і Чанбін просто дуркували,а Фелікс і Хьонджин...Їх не було.
-Доречі,де Хьонлікси?-запитав Чанбін.
-Вони пішли кудись хвилин 15 тому.- припинивши танцювати,сказав Мінхо
-Хьонджин повіз Фелікса додому,у нього голова розболілася.-доповнив Чонін.
-Оуууу,повіз додому...Хьонджин Фелікса...Розболілася...Звучить як початок якогось фанфіку-з грайливою посмішкою роздумував Чанбін.
-Господи,скоро двадцять,а в голові пусто-сказав Чан,легенько вдаривши того по потилиці.
-Айййй,якщо продовжиш мене бити то й не з'явиться-сказав ображено Бін,потираючи потилицю.
-Слухайте,може бутилочку соджу?-запропонував Хан.
-О ніііі,у нас зйомка завтра-відмовив Чан.
-Фуууууу,душнілааааа.По-перше ми всего лише одну,а по-друге зйомка у 17:00,то того часу ми протрезвіємо.-вмовляв його Бін.
-Айй,чорт з вами, добре,джупіку самі все пояснювати потім будете.
-УРААААААААА-Чанбін радісно побіг до каси.