Янгольський дует

Я тебе люблю,лисення

Ранок.6:37.Ще доволі рано,обидва хлопці досі спали.За ніч вони помінялися місцями.Чонін з грудей старшого,переліг на бік,спиною до Синміна,а той обіймав його за талію.Вдкривши очі, Чонін подивився на свою талію,точніше на руку,яка її охоплює.Затримавши погляд на пару хвилин,він взяв у руки телефон та зайшов у "Контакти",натиснув на ім'я "Кім Синмін",він обрав команду "перейменувати" та ввів текст "Мій дорослий Мінні".Хлопець посміхнувся,поклав телефон на тумбу та знову закрив очі.Обійми старшого були занадто теплими і комфортними,щоб вийти з них раннього ранку,ще й коли є шанс в них залишитись,Ян вирішив використати його.Але заснув він не надовго.Через пів години молодший знову прокинувся,вже від сигналу будильника.Піднявши голову з подушки, він поспішаючи вимкнув його,аби не розбудити Синміна.
-Доброго ранку,лисення-сонно привітався Мін.Чонін посміхнувся,від цього.Волосся було розпатлане,обличчя сонне і його гарний,сонний голос зранку заворожували молодшого.
-І тобі,цуцення-ширше посміхнувшись,сказав Чонін.-можеш ще поспати,я піду в магазин і куплю продукти для сніданку.В лікарні нам треба бути з 10 до 13:00,а зараз тільки 7:10.
-Дякую,Чоні-радісно посміхнувшись,подякував Кім і впав на подушку спати далі.Чонін пішов в свою кімнату,аби переодягнутися.На вулиці досі було пасмурно,тому він одягнув ті самі темно-зелені джогери та біле худі.
Він направився до найближчого продуктового магазину.Зайшовши,він взяв корзинку.Купивши яйця,молоко та снеки,він підійшов до касси.Касирша пробила товар.
-Щось ще?-запитала жіночка.
-Так,одне велике американо з льодом,будь ласка.-відповів Ян.Звісно ж він не забув про Кіма.

Він вже йшов додому з покупками.Несучи в руках стакан з кавою,він посміхався,знаючи наскільки зараз буде щасливий Синмін,коли вип'є її.Вже підійнявшись на свій поверх,він тихо відчинив двері та пішов на кухню.Чонін вирішив приготувати панкейки.Зробивши тісто,він почав смажити їх.Через 40 хвилин він вже доготував сніданок.Розклавши по п'ять панкейків на тарілку та поливши їх сиропом,заваривши собі зеленого чаю,діставши Синмінову каву ,яку перед цим поставив у холодильник,Чонін пішов будити Синміна.Той навіть і не думав прокидатися,він досі ніжився у м'якенькому лужечку,обіймаючи подушку.Він виглядав занадто мило,через що Ян затримав свій погляд на ньому.Його каштанове волосся,милі щічки доводили,що він дійсно справжнє цуценнятко.Ще милішим було те,як він хмурився увісні,ніби сердився.
-Агов,Мінні,прокидайся.-з посмішкою на обличчі промовив Ян.
-А?...Ми не запізнюємося?-різко оговтавшись запитав старший.
-Ні,в нас ще є дві години,тож йди в душ і снідати,я сам готував-з самовдоволено сказав Чонін.
-УРАААА,ТИ ПРИГОТУВАВ МЕНІ СНІДАНОООК-радісно закричав старший і накинувся на молодшого з обіймами,поваливши цим його на ліжко.
-Ахахха,та досить вже,йди,а то вистигне і лід у каві розтане.-зі сміхом сказав Ян.
-АААААА,ЩЕ Й КАВУ КУПИВ,Я ТЕБЕ ЛЮБЛЮ,ЛИСЕННЯ!