Шиперські війни

4. Чімін, який хоче бути активом

Чімін непомітно перебрався до ліжка Юнгі. Він любив лежати поруч, поки той друкував щось на ноутбуці. Але сьогодні цим "щось" був перший розділ їхнього майбутнього шедевра.

У процесі обговорення з'ясувалося, що Юнгі має непогану уяву і швидкість друкування "триста знаків за хвилину". На думку Чіміна, цього було достатньо, щоб писати чудові фанфіки. На себе він взяв роль літературного консультанта.

— Які ставити попередження?

Чімін, не відриваючись від телефону, відповів:

— Ангст. PWP. Згадування наркотиків. Насильство. Нецензурна лексика.

— Чи не жирно буде?

— Ні, це найпопулярніші мітки.

— Але я ніколи не мав справи з подібним. Навряд чи зможу написати.

— Щоб писати про вбивства, необов'язково бути вбивцею, — зі знанням справи заявив Чімін.

— Мабуть, — погодився Юнгі.

На телефоні Чіміна спрацювало оповіщення.

— Техьон щось написав.

Він відкрив листування з другом та побачив картинку порнографічного характеру. Два хлопці захоплено віддавалися один одному, приховуючи обличчя за накладеними фотографіями Чіміна та Юнгі. Пак усміхнувся, вражений тим, наскільки реалістично виглядала обробка (і звідки у Техьона фотографія, де він стогне?). Без зайвих слів: вийшло якісно.

— А вийшло непогано, — сказав він, привертаючи увагу Юнгі.

— Покажи.

Чімін повернув екран і помітив, як на незворушному обличчі друга з'явився легкий рум'янець.

— Недостатньо, — усе, що зміг видавити Юнгі після тривалого розгляду. Чімін повернув телефон, щоб набрати відповідь.

— Так і напишу: "Гарно, але не правдоподібно".

— Що ти маєш на увазі під "неправдоподібно"?

— Ну, нічого особистого, але якби ми зустрічалися, теоретично, — активом був би я.

Юнгі закашлявся, до глибини душі вражений самовпевненістю Чіміна. Він? Актив? Якщо лише у фінансовому значенні слова.

— Ти бачив у дзеркало? Вибач, але з такою дупою, ти б стелився піді мною на кожній горизонтальній поверхні. Теоретично, зрозуміло.