— Ти найкращий хьон. Дякую за твої поради!
Намджун усміхнувся, коли почув у слухавці зігріваючий голос щасливого Чонгука.
— Я так розумію, що вчорашній день пройшов чудово?
— І день, і вечір, і ніч. Найкращі вихідні в моєму житті, - Чонгук пищав від захоплення, а Намджун лише по-батьківськи радів за свого донсена.
— Тоді чому ти говориш зі мною зараз? Тобі варто повернутися до Техьона.
— Я хотів поділитись з тобою радістю. До того ж... я не можу заснути, — втомлено зітхнув Чонгук.
Намджун усміхнувся, а потім промовив повчальним тоном:
— Значить так, ти зараз же повертаєшся в ліжко і засинаєш обійнявшись з Техьоном. І це не обговорюється!
Після того, як Чонгук промимрив щось у трубку і скинув виклик, Намджун відклав телефон убік, закінчуючи свої водні процедури. Бадьорий і повний сил він нарешті повернувся на кухню, де застав Джина дрімаючим на обідньому столі.
— Я підняв тебе з ліжка не для того, щоб ти спав на іншій горизонтальній поверхні.
Сокджин тихо простогнав, потягнувся на своїх довгих руках і ліниво розліпив сонні очі.
— Намджун, навіщо нам взагалі йти туди? Хто піднімається в неділю о восьмій ранку, щоб вирушити в парк і послухати чужу творчість?
Джун закотив очі, але зробив це з відчутною дещицею ніжності.
— Джині, тільки уяви: ми сидимо на пледиці, читаємо лірику поетів двадцятого століття, а разом з нами красою ранкового парку та чужої майстерності віршування насолоджуються ще з десяток духовно збагачених людей.
— Зборище інтелектуалів... Я там що забув?
Намджун увімкнув електричну плиту і поставив на неї сковорідку, збираючись приготувати щось на сніданок; Джин для цього явно не міг.
— Сонце, не принижуй свої розумові здібності. Це ти тут у нас до першого курсу магістратури вивчив, не я.
Ще один жалібний стогін, і голова хлопця голосно вдаряється об дерев'яну поверхню столу.
— До речі, поспішаю повідомити, що ти програв мені бажання.
Голова, що впала секунду тому, знову піднялася в повітря, поки її володар незручно потирав рукою забите чоло.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Шиперські війни
Fiksi PenggemarПак Чімін переконаний на всі сто відсотків: два його близькі друзі зустрічаються. От тільки відкрито визнавати свої почуття вони чомусь не хочуть. Кім Техьон теж дещо переконаний: Пак Чімін поїхав, і він навіть готовий на помсту вигадати йому віднос...
