Шиперські війни

6. Чонгук, який занадто злий

— Це що?

Чімін прийшов у кімнату Юнгі, щоб тицьнути йому смартфоном в обличчя. Хьон, не відволікаючись від кави, дрібно глянув на екран.

— Чіміна, давай пізніше. Я зайнятий.

Пак на це ще впевненіше тицьнув телефоном, закликаючи вивчити невідомий матеріал. Юнгі закотив очі і піддався хитрощі.

З екрану на нього дивилася фотографія, на якій Чімін стояв у чорній майці та спортивних шортах посеред баскетбольного майданчика. Юнгі чудово пам'ятав той день: хтось сказав, що Пак добре справляється з м'ячем, і його не роздумуючи взяли на пробну гру. Юнгі сидів на лавці, спостерігаючи за ним здалеку. Він глянув на знімок уважніше: ну так, все вірно, ось він, сидить віддалік з ледве опущеними віями.

Чімін змахнув пальцем фотографію. Наступна: знову Чімін, але тепер в аудиторії, стоїть біля Чонгука і щось йому пояснює; знову Юнгі, знову ззаду, знову вивчає погляд. Так повторилося ще кількох фотографіях. Контекст різний, але ситуація одна. До Юнгі не відразу дійшла суть приколу: на всіх фотографіях він із надмірною увагою дивився не просто на Чіміна, а на цілком конкретну його частину — апетитну та пружну дупу. Мабуть, складанням цієї добірки займалися Чонгук із Техьоном. Кому ще спаде на думку ідея вбити час у такий непотрібний спосіб? Юнгі не стримався і пирхнув.

— Ну і в чому проблема?

— А ти вважаєш це нормальним? Що в тебе за рахунки з моєю дупою?

— Вона дуже вродлива, хочу собі таку. Ще питання?

Чімін розгубився, отримавши таку прямолінійну відповідь. Він хотів, щоб Юнгі виправдовувався, а що він робить?

— Що означає "хочу собі таку"? Хочеш, щоб твоя була схожа на мою чи мою собі... У сенсі... Я мав на увазі...

Юнгі схопив його за плечі і, не чекаючи реакції, виставив із кімнати зі словами: "Іди, обурюйся на стінку, я зайнятий"; зачинив двері, подумав трохи, передумав і знову відчинив. Благо Чімін нікуди не подівся, він все ще стояв у коридорі, задумливо ляскаючи віями.

— Коротше, вони заїбали. Занадто багато активних дій з їхнього боку. Настав час грати на нервах. — Він нахилився ближче, посміхнувся. — Давай відправимо перший розділ фанфіка.

Чімін широко розплющив очі, здивувавшись.

— Ти вже закінчив? — у голосі почулося захоплення.