Шиперські війни

8. Юнгі, який більше не може це терпіти

Субота – це добре. Субота – це чудово, особливо якщо в тебе немає занять, а останні важливі справи закінчено ще вчора. Юнгі начебто й шкода людей, що сьогодні проти своєї волі піднялися о дев'ятій ранку, заварили ненависну каву і потопали в універ, щоб прослухати найвишуканіші лекції. Але при цьому... Юнгі егоїст. У нього пар немає, і це єдина річ, яка повинна його хвилювати. На оточуючих просто наплювати.

І ще один плюсик у скарбничку сьогодення: на небі зібралися хмари. Ні, не подумайте, Юнгі любить сонячну погоду, тому що в цьому випадку можна вирушити на прогулянку з близькими друзями, насолоджуючись промінями, що зігрівають, і невимушеними розмовами. Але при цьому дощ — це чудова нагода хоча б раз на місяць дозволити собі провалятися вдома, нічого не роблячи та ігноруючи соціум. Чімін у сусідній кімнаті не рахується.

Взагалі, сьогодні вдень яскраво світило сонце: Юнгі навіть встиг сходити до міста за деякими важливими справами, успішно повернувшись до початку обіцяної зливи. Потім погода помітно зіпсувалася: небо втратило колірну гаму, а швидкість осіннього вітру досягла астрономічних цифр. І ось тепер, сидячи в улюбленому кріслі і попиваючи дофіга корисний коктейль, Юнгі чекав дощу, що наближається. До речі, рідину сумнівного змісту він примудрився виклянчити у Чіміна (той завжди готував у вихідні літри цього "життєствердного" напою, не шкодуючи трьохсот мілілітрів для свого друга). І Юнгі дотримувався позиції, що однієї склянки смузі на тиждень достатньо, щоб підтримувати статус здорового способу життя.

Він би й далі насолоджувався своїм вихідним, ні про що не переживаючи, якби не одне але: телефон, нікого не попереджаючи про своє бажання подати ознаки життя, видав неприємний звук, сповіщаючи про вхідне СМС і загрозу, що наближається.

Юнгі з побоюванням узяв у руки мобільний пристрій і невпевнено ввів пароль. Він мав погане передчуття, а воно його рідко підводило. Він обережно глянув на екран і побачив ім'я відправника: "Техьон". Бажання відкривати листування відпало повністю. Покрутивши пристрій у руках близько хвилини, він все ж таки зважився прочитати повідомлення. Даремно.

Це була повна дупа. Точніше, фото дупи. Навіть кілька, і всі Чіміна. Ні, ну знаєте ... Фотошоп — це ще добре, "викриття" його зацікавленості в чужій п'ятій точці — допустимо. Але це... це вже занадто. Адже Юнгі не залізний. Техьон його в край заїбав — це останнє, що зрозумів Юнгі перед тим, як схопитися з крісла і агресивно покинути кімнату.