Шиперські війни

Бонус, який відмінно доповнює картину

Юнгі ця ідея не сподобалася. Він у принципі не любив побачення, бо не розумів їхнього головного призначення. Адже можна просто сходити в кіно, погуляти в парку і не називати це гучним словом "ПОБАЧЕННЯ". Бракує тільки кульок і величезного банера, щоб усі, бляха, зрозуміли, що тут відбувається. Але ця ідея, що відвідала голову його бойфренда, була особливо витонченою та тупою. Вона була непотрібна.

— Мені це не подобається, — вважав за потрібне оголосити Юнгі, приміряючи чергову сорочку.

Чімін, що валявся на ліжку з телефоном у руках, відповів без особливого інтересу:

— Досить уже нудьгувати, я пропозицій двадцять тому зрозумів, що тобі нікуди не хочеться. — Юнгі зірвав із себе чорну сорочку, розуміючи, що вона не підходить, і витягнув із шафи білу. — Але я обіцяв Техьону. Тож будь ласка, прискорюй свої збори.

— Знаєш, — почав Юнгі, — я думаю, Техьон теж не в захваті від цієї ідеї, і тому зараз він спішно вибирає вбрання, капаючи Чонгуку на мізки і гаючись, як сильно йому не хочеться нікуди йти. І що означає "я обіцяв Техьону"? Та ти змусив його йти туди. Як і мене. Як і Чонгука. Подумати тільки, ми всі танцюємо під твою дудку.

Чімін вимкнув телефон, відкинув його убік і піднявся на ліктях.

— Боже, Юнгі, а мені варто тільки сказати "подвійне побачення", і ти вже збожеволів. Скажи я, що це звичайні посиденьки в ресторанчику з Чонгуком і Техьоном, ти взагалі не помітив різниці.

— А, може, тобі так варто було сказати? — розлютився Юнгі. Зав'язуючи краватку на власній шиї, він зрозумів, що переборщив із діловим стилем, тому зі злістю зірвав шматок тканини і метнувся до шафи. — Так, я йду у светрі.

— Ти одягаєшся довше, ніж я. Хто з нас двох гей?

Юнгі підозріло глянув на нього.

— Ми обидва? Я гадаю. Інакше складно пояснити причину, через яку я досі зустрічаюся з тобою.

— Ти мене любиш, — усміхнувся Чімін.

— Так, — пробурмотів Мін. — Ось це мене догодило.

— Розслабся, — сказав Пак, підводячись на ноги і підходячи до чоловіка. Він поклав руки йому на плечі і додав, визираючи з-за спини: — Забудь, що це подвійне побачення. Просто ти, я, ресторан та двоє наших близьких друзів. Все пройде гладко.