-Привіт,Метт-сказала я.
-Привіт,Кейлі-відповів він.
Ми сиділи в кафе і розмовляли.
Кафе досить гарне.Стіни були пофарбовані в ніжно-голубий колір.Грала гарна музика.Мені подобається це кафе.
Мене звати Кейлі Коннор.Мені 17 років і я вчусь в 11 класі.Живу з мамою Джудді.Нас покинув тато,коли мені було 11.Я інколи спілкуюсь з татом,але мама його ненавидить і тому рідко мене відпускає до нього.
Меттью-мій найкращий друг,ми навчаємся в одній школі.В нього русяве волосся і голубі очі,він ходить в спортзал.Він мрія кожної дівчини,але для мене він просто друг.
-Ходімо,а то вона знов буде кричати!-вигукнула я.
Він кивнув.Ми вийшли з кафе і попрямували до школи.
По дорозі ми мали забрати Еммі.
Вона-моя найкраща подруга дитинства.
Ми завжди двоє дружили,аж поки не з'явився Метт і ми почали дружити втрьох.
-Кейлі!Метт!-вигукнула Еммі.Її каштанове волосся було заплетене в косу.Моє волосся трішки світліше від її,а очі в неї голубі,мов море.
Ми в школі.
О ні!Знов він йде!Ненавиджу його!
Джеймс кинув на мене холодний погляд.Джеймс-мій ворог і я його ненавиджу з 10 класу.Всі вже про це знають.А почалось все з того,що я випадково пролила на нього сік у їдальні, на його день народження.Я вибачилась,але він сказав,що я це зробила навмисно.Ідіот!
*****************
Чи продовжувати писати???
