Прийшовши до школи,я швидко розказала Еммі про вчорашній вечір.Вона сказала,що мені краще подальше триматись від Джеймса.Я з нею повністю погоджуюсь.Можливо він планує мені помститись за те,що я пролила воду на нього у їдальні,на очах у його компанії.
І оці його слова "Ти дійсно незаймана",постійно прокручуються у моїй голові.
Я не знаю,що він задумав і це мене лякає.
"Кейлі,тримайся подалі від нього"-підказує моя підсвідомість.
Почався урок і вчитель історії починає перевіряти домашнє завдання.Я не вивчила історію!Чорт!
-І так домашнє завдання нам розкаже...-він придивляється у шкільний журнал.- Кейлі Коннор.
Мурашки різко пройшлись по моїй шкірі,ноги почали сильно тремтіти.Що мені робити?!
Я багато раз не виконувала домашнє завдання і вчитель мене жалів,але я згадую його слова "Це останній раз,Кейлі,на наступний раз я поставлю двійку."
Він напевно сподівається,що я зараз почну розказувати домашнє завдання,оскільки після його слів,я мала б задуматись,але ні,я просто повільно встаю і ніяково дивлюсь на нього.
Раптом до класу заходить наша класна керівничка місіс Лоуренс!
О це так повезло!А я думала,що моє "везіння" кинуло мене в чс,але ні.
Вчителька починає робити якесь оголошення і я повільно сідаю на своє місце.
-Клас!У мене приємна новина!Ми з вами завтра їдемо в похід!-радісно сказала вона.
Всі починають радіти.Ми рідко з класом кудись їдемо разом,тому похід-це хороша ідея.
-З вами поїдуть троє дорослих:я,вчителька з біології і наш фізрук.Решту інформації,ви почуєте в кінці уроків.-сказала вона і вийшла з класу.
Вчитель історії продовжив вести свій урок,і він геть забув про мене,я дуже рада.
От і завершилися всі наші уроки.
Весь клас сидів,чекаючи місіс Лоуренс.
Вчителька з'явилась з усмішкою у дверях.
-Клас,вам необхідно взяти з собою верхній одяг і запаси їжі,оскільки ми будемо ночувати один день у лісі і там не буде ніякого кафе або закусочної.Це все що від вас потрібно,решту візьмемо ми.Завтра в 9:00 на подвір'ї школи.-сказала вона.
Я радісно повертаюсь додому,оскільки завтра ми з класом їдемо в похід.
Розказавши усе мамі,вона почала запихати мені у рюкзак цілу тону їжі.Навіщо мені так багато їжі?!Я звичайно люблю їсти,але це занадто.
