Знаю,я довго не писала глави.Школа,уроки,скоро ше й екзамени.То всьо мене вганає в якусь депресію.І я взагалі не маю часу.Дякую тим,хто активно голосує за мої глави.Ви найкращі!
І так:глава-повний відстій.Приємного читання.
Я повільно розплющюю очі.
Я швидко прокручую всі останні моменти і спогади у своїй голові.Що було вчора?
Я хотіла стрибнути з моста...,і мене врятував Джеймс.Ми з ним напились.Я була п'яна.Я зайшла до його кімнати і...о ні!
Я переспала з ним!
Я обертаюсь і бачу Джеймса,який ніжно спить.Він такий милий.Що?!Як я могла з ним переспати?Як я могла втратити свою незайманість?З Джеймсом!Він ж цього і хотів,так?Оці його дивні запитання "Ти незаймана?",це...він хотів зайнятись зі мною цим,і отримав те що хотів.
Зі злістю я розкриваю ковдру,і починаю швидко вдягатись.Намагаючись поводитись тихо,я повільно відчиняю двері і виходжу з кімнати.Дякувати Богу Джеймс не прокинувся,і я швидко вийшла з дому.
Джеймс мене використав.Напевно він все продумав.Але він ж не міг передбачити,що я захочу вбити себе,і не знав,що я прийду до його дому і нап'юсь.Байдуже,найгірше те,що я так легко йому віддалась.Я просто якась шлю... проститутка.
Але я була просто п'яна,от і все.Ні...я знаю,що частина мене робила це свідомо і хотіла цього.Я не знаю...як це пояснити.
Я заходжу у свій дім,відразу направляючись у свою кімнату.Побачивши,що в ній нікого немає,я нічого не розумію.Де Ліза?
Я заходжу у мамину спальню.Мама навіть не здогадалась,що я не ночувала вдома,і це мене тішить.
-Мам,а де Ліза?-запитую я маму,яка сидить на ліжку.
-Вона скоріше поїхала додому.-відповіла вона.
-Що?-у моєму голосі чутно нотки радості.
-Так,вона поїхала.
Я хотіла запитатись про Сема,оскільки я бачила як вони цілувались на моєму ліжку,і напевно в них був...неважливо.
Я його ненавджу!Також я ненавиджу Джеймса,який використав мене!
***
Знову ці жахливі будні,знов цей чортовий понеділок.
Я не знаю,як до мене буде ставитись Джеймс.Напевно знов продовжить наді мною знущатись,все стане стабільним.Джеймс стане Джеймсом.
Йдучи по школі,хтось різко хапає мене за руку і тягне вбік.
Я відчуваю чиїсь губи на своїх.
Це Джеймс!
Він починає обтягувати своїми руками мою талію.
-Чому ти так швидко від мене пішла?-з усмішкою запитав він.
Джеймс тільки що,при всіх поцілував мене?
-Ти використав мене.-злісно говорю я.
-Що?-на його обличчі вимальовується недорозуміння.Дійсно.Він наче не прикидається.
-Не вдавай так,ніби ти нічого не розумієш.
-Що?Ти подумала,що я тебе використав?
-Так!Ти ж бабнік,Джеймс.Забув?
-Що?-він видихає.-Кейлі...я розумію,що ти думаєш,що я використовую дівчат,щоб зайнятись сексом.Так,це правда.
Але з тобою все інакше...ти наче мені подобаєшся.-від його слів на моїй шкірі з'являються мурашки,і я не знаю чи від першої частини його слів чи від другої.
-Я не вірю тобі!-кричу я.На моїх очах з'являються сльози.Не знаю чому.
-Кейлі..будь ласка.Можна я тобі це докажу?-його очі сповнені щирості,справжньої людської щирості.Інколи Джеймс буває дуже ніжним.Зі Стейсі і з будь-якими іншими дівчатами він нетакий.По крайній мірі,мені так здається.
-Кейлі дай мені шанс!Будь ласка!Я докажу тобі,що я тебе не використовував.
-Добре.
