Сем наблизився до мене,я хотіла сказати все,що я про нього думаю,але він почав першим:
-Вибач за те,що я заснув,Кейлі,чому ти пішла,не попередивши мене?-запитав він.Що?!Він сміється наді мною?
Я усміхнулась.
-Джеймс мені все розповів.Я знаю для чого ти мене покликав до себе.-сказала я.
Його брови нахмурились.
-Що?!Що ти маєш на увазі?!-здивовано вигукує він.
Він прикидається невинним?
О Боже!
-Сем!Не прикидайся,я знаю,що ти хотів використати мене,щоб зайнятись цим...-я трохи червонію,та все ж продовжую.-Джеймс мені розповів,що ти використовуєш дівчат!Як ти міг так вчинити зі мною?!-ще трішки і скоро сльози будуть скочуватись по моїм щокам.
-Що?!Кейлі я б ніколи так не вчинив з тобою!Джеймс збрехав тобі!-кричить він.
Я забула,що Еммі стоїть збоку і спостерігає за нами.
-Докажи!Ти навіть не передзвонив мені,а отже я подумала,що Джеймс не збрехав мені.-вигукнула я.
Я була дуже зла.
-Кейлі,ти мені сподобалась і я просто захотів з тобою подивитись фільм,я хотів просто поспілкуватись з тобою.А телефон...я не знаю де мій телефон,він зник!Я лише хотів стати ближчим до тебе!Я не такий,як Джеймс!-схоже,що Сем говорив правду.
Одразу,після цих слів я згадала Джеймса.Навіщо він збрехав мені?Можливо,це він кудись сховав телефон Сема,тим самим на даючи йому передзвонити до мене?Джеймс ненавидить мене,ось чому він так вчинив зі мною!
Я не знала,що сказати Сему.
Все так запутанно.
-Сем,пробач...я,ми можем сходити в кіно,хочеш?-я подивилась на нього,у моїх очах світилась надія.
-Кейлі,пробач,але ні...я не хочу.-відповів він,доставляючи мені біль.
-Розумію.Ти маєш повне право відмовитись,Сем.
Він розвернувся і пішов.
Так це дійсно боляче,коли тебе обвинувачюють,в тому чого ти не робив.Якби мене обвинуватили у вбивстві,хоча я нічого не робила,то я дуже сильно образилась і ймовірно не розмовляла б з цією людиною.
-Вау!-Еммі плеснула в долоні.
Я зовсім забула,що вона тут.
Я просто хотіла повернутись додому і закритись у своїй кімнаті.Біль не вчухав,Сем був милий зі мною,я йому навіть сподобалась і ми б могли бути гарною парою,але...Джеймс!
Він усе зіпсував!Коли він припинить знущатись наді мною?Мені це надоїло!
Я відчула як сльози почали текти по-моєму обличчі.
Еммі почала обіймати мене,але це не допомагало.
Я просто пішла додому-це було єдине,що я хотіла зараз зробити.
Ні,не єдине!
Я маю вбитиДжеймса!
Він більше не буде псувати мені життя.З мене досить!
Зайшовши в свою кімнату,я лягла на ліжко і вставила наушники у вуха.Музика завжди мене заспокоює.
Я послухала "Imagine dragons" і одразу заснула.
*Наступного ранку*
Прокинувшись,я дивлюсь на годинник і я...о ні!Я проспала!
Звісно,мама завжди мене будила,але на жаль вона у відрядженні.
***
Добігаючи до класу,я зачепилась об поріг дверей і ледве не впала,але все ж таки я не запізнилась на урок.Шукаючи очима Джеймса,я не знайшла його і це мене розізлило.Напевно,він як завжди запізниться і прийде під кінець уроку.
Так все і було.Він зайшов у клас,не привітавшись з учителькою,а просто байдуже сів за свою парту.Якби це була вчительке з біології,вона не роздумуючи б завела Джеймса до директора,але на жаль,вчителька з історії не звернула на нього уваги.
Продзвенів дзвінок і Джеймс одразу зірвався з місця.Я швидко пішла за ним.Побачивши,що він зайшов у їдальню,я зайшла за ним.
Компанія сиділа за столиком в правому куті їдальні і я одразу впізнала Джеймса.
Направлячись до їхнього столика я побачила,що сидить двоє хлопців,а посеред них сидить якась брюнетка,на колінах Джеймса сидить якась блондинка,по-моєму її звати...Стейсі.
Я знала,що я буду смішно виглядати,коли просто прийду і накричу на Джеймса,але мені було все одно.
-Джеймс,нам потрібно поговорити!-кричу я.
Всі засміялись.Хто б сумнівався?
-Хто ця криклива?-Стейсі сміється і обертається до Джеймса,чекаючи відповіді.
Я б її вбила!Чесно!Але я стримувалась.
-Це...моя надоїдлива однокласниця.-він сміється і всі повторюють за ним.
Мене дуже бісить Джеймс!
Я розумію,що Джеймс не хоче зі мною розмовляти один на один,я викрикую:
-Навіщо ти збрехав мені про Сема?!-мій голос був злим,всі це зрозуміли.
-Заспокойся,істеричка!-викрикнув Джеймс,сміючись.
Стейсі одразу повторила це слово і почала сміятись.
Я їх двох зараз вб'ю!Я розумію,що Джеймс не дасть мені відповіді,я беру стакан з якоюсь водою,який стояв на столі і проливаю на голову Джеймса.О таак!Насолода!
-Суу...-Джеймс починає материтсь і хоче вцепитись в мене,але його друзі його стримують,крім Стейсі.
Я швидко розвертаюсь і йду.
Він із Стейсі ще щось викрикнули у мій адрес,але я не звернула на це уваги.Я була задоволена,що провчила Джеймса,знаючи,що будуть наслідки.
--------------------
Ось і друга глава за день;)
Я напевно буду писати кожного дня по 2 глави(якщо зможу) :)
Будь ласка голосуйте і пишіть коментарі!
