Наступний день у школі починався як завжди нудно.
Вчора я пішла у бібліотеку і просиділа там допізна,мені сподобалась ця місцева бібліотека і я хочу сьогодні піти туди знову.
Фізика...хто любить фізику?Точно не я.
Вияснилось,що зараз у нас лабораторна робота і нас поділять на пари.Я знаю,що мене як завжди посадать біля Еммі,але...
-Кейлі і Джеймс разом,Еммі і Метт...-не встигла вона договорити,як Джеймс перебив його.
-Я нізащо не буду з нею у парі!-кричить він.Ніби я хочу бути з ним в парі,він мене бісить!
-Так,місіс Коллінс,я також не буду з ним у парі.-сказала я.
Вчителька тихенько підійшла до мене і шипнула мені на вухо.
-Кейлі,я розумію,що ти не хочеш з ним сидіти,але у нього дуже погані оцінки з фізики і ти йому зможеш допомогти.Якщо ти йому допоможеш,то у тебе оцінки стануть кращими,обіцяю.Будь ласка, Кейлі,сядь біля нього.-я зітхаю, та все ж таки мені потрібні хороші оцінки і сідаю біля нього.
Він закочує очі.
Почався урок і нам роздали якісь прилади,я геть забула як називаться ця тема,але починаю користуватись приладом, вимірювання і результати записувати у зошит.Джеймс просто сидить на місці і нічого не робить.
-То Сем з тобою не спілкується?-цього питання від нього я точно не очікувала і воно мене розізлило.
-Завдяки тобі,Джеймс.-спокійно говорю я,мені не хочеться кричати на нього під час уроку.
Він видає усмішку в мою сторону.Я його вб'ю!
-Послухай Джеймс,я знаю,що ми ненавидим один одного,але давай просто напишем цю чортову лабораторну роботу.-сказала я.
Він знов усміхається.
-А з чого ти взяла,що я тебе ненавиджу?-від цього питання,я починаю сміятись.
-Ти постійно знущаєшся з мене!-трішки голосніше сказала я.
-Це ще не означає,що я тебе ненавиджу.-мені здається,що ця розмова його забавляє.
Та все ж таки,просидівши ще п'ять хвилин,він вирішує приєднатись до мене.І скажу чесно разом нам непогано виходить.Мене дуже здивував Джеймс,особливо його слова:
"Це ще не означає,що я тебе ненавиджу"-що він хотів цим сказати?Та звісно він мене ненавидить,я впевнена у цьому на всі сто.
Закінчується урок і Джеймс як завжди швидко зникає з класу.Еммі швидко підбігає до мене.
-Ви разом з Джеймсом писали лабораторну роботу?Це сон?-запитала вона.
-Я теж в шоці.Він сказав що не ненавидить мене.-якщо це дійсно правда,та звісно це неправда!Це чергова брехня Джеймса.
Наступним уроком була англійська мова.Я люблю цей урок!
Пройшло вже 20 хвилин уроку,як я відчула,що хтось у мене чимось кинув.Дивлячись на папірець,я відразу думаю що це Джеймс знов знущається наді мною,але розгортаю його і бачу що там щось написано.
"Кейлі Коннор,ти незаймана?"
Я його дійсно колись прикінчу у цій школі!
Я швидко обертаюсь до нього і він...сміється!Ідіот!
Я показую йому непристойний жест,так щоб вчителька не помітила і відвертаюсь.
Нарешті закінчуються всі уроки.
Я прощаюсь з Еммі і Меттом, і направлюсь у місцеву бібліотеку.
Це займає 15 хвилин і я вже у бібліотеці.
Привітавшись з бібліотекаршою,я йду на пошуки книг.
Взявши з полиць дві книжки,я направляюсь за стіл,щоб почати читати.
Вже пізно і я стомилась.Мені вже пора додому.Попрощавшись з бібліотекаршою,я виходжу на вулицю.
Ліхтарі тускло освітлюють дорогу,віє легенький вітерець,від чого моє волосся трішки піднімається.
Мені потрібно поквапитись,оскільки я ще не виконала домашнє завдання.
Йдучи,я почула якісь кроки.Ніби хтось йде за мною,я різко обертаюсь,але там нікого немає...мені страшно,дуже страшно.
Раптом я бачу якусь постать,це чоловіча постать.Я маю втікати,але я просто стою на місті.
Чоловічий силует наближається до мене і ліхтар освітив його.Це...
Джеймс?!Що?!Що він тут робить?!
-Привіт,Кейлі Коннор.-як він мене бісить,він завжди називаєю моє прізвище.
-Джеймс,що ти тут робиш?-запитую я.
Він підходить ближче до мене і прижимає мене до стіни якоїсь будівлі.Я розгублена,що він робить?
-Ти дійсно незаймана.-усміхаючись сказав він.Що?!Як я його ненавиджу!
У мене були хлопці,але до цього ще ніколи не доходило.
Він широко усміхається і пильно дивиться у мої очі.
Його темне волосся таке гарне,я хочу доторкнутись до нього...Стоп!Про що я думаю?!
-Джеймс,відпусти мене!-кричу я.
Він слухається і відпускає.
Джеймс швидко розвернувся і пішов.
Якого біса це було?!Що це означає?!
З цими думками я прийшла додому.
------------
Я вчора не виставила глави,бо мало зірочок.Чому на останніх главах так мало зірочок?
І чому на 2 главі їх так багато,чим на інших?
Мені здається,що за другу главу є ще набагато кращі глави.
Чому вам так сподобалась 2 глава?
Будь ласка ставте більше зірочок і коментарів,бо мені цікаво чи моя книга інтересна.
Дякую тим,хто їх ставить♥
