Переодягання, щоб пережити апокаліпсис/Суровая жизнь во время зомби-апокалипсиса

Розділ 14 - Доказ вбивства

Цзоу Юе мовчки слідував за Фань Сюєм з літака, навіть біля конвеєра для багажу він мовчки стояв біля нього, чекаючи, щоб допомогти забрати його багаж. «Ви можете сказати мені, якого кольору ваш багаж», — прошепотів він йому.

Вищий чоловік подивився вниз і нерішуче похитав головою. «Я... я...» він не закінчив перед тим, як піти.

Цзоу щільно притиснув до своєї спини речовий мішок і незграбно послідував за ним. «У вас немає зареєстрованого багажу, чи не так?»

«Ні, у мене лише ручна поклажа», — він показав на маленьку сумку для ноутбука в своїй руці.

Цзоу злегка нахмурився. "Чи ділові люди подорожують так легко? У нього, мабуть, навіть немає пари запасних у тій маленькій сумці..."

Коли вони мовчки йшли до дверей, збоку почувся гучний глузування.

«Нахабник знає, що треба повертатися додому», — голосно пробурчав старий грубий голос.

Цзоу широко розплющивши очі, глянув у той бік. «Тато... мамо», — нерішуче підбіг він до них. Мати відразу ж міцно обійняла його задерев'яніле тіло.

«О, моя дитина так сильно виросла. Подивіться на нього, він тепер вищий за мої плечі», — проворкотіла вона, цілуючи його в щоки.

Очі Цзоу почали сльозитися. Його млява рука ніжно обіймала її ніжне тіло. «Мамо... мамо», — він притиснувся носом до вигину її шиї, відчуваючи її знайомий, заспокійливий запах. «Я сумував за тобою»

Коли вони нарешті розлучилися, він помітив щось дуже незграбне. Його сльози промокли плече її сукні, залишивши там маленьку мокру пляму. Він обережно витер його. «Вибач, мамо, за те, що забруднив твою сукню»

«Мій манчкін, я теж сумувала за тобою. Як і твії тато, так?» — вона нерішуче потягла старого ззаду.

«Хто сказав, що я сумував за цим нахабом? Єдине, що він уміє, це створювати проблеми і...»

Цзоу Юе міцно обійняв його. «Я сумував за тобою, тато. Я так сумував за тобою», - голосно плакав він. Його руки міцніше обхопили його задерев'яніле тіло.

«Ти, чого ти плачеш, га? Нема чого плакати.» — ніяково поплескав його по спині.

Цзоу заплакав ще більше від цього. У минулому житті він так і не зрозумів поведінки батька і всі його грубі розмови пов'язував з ненавистю. Але якщо трохи проаналізувати його розмови, можна відчути любов, що ховається в них. Від напруженої спини до легкого тремтіння в голосі він сказав, що цей старий сумував за ним понад усе на світі.

Він підняв обличчя й глянув на його зморшкувате обличчя. «Тато, я тобі казав, що я тебе люблю»,

Очі старого трохи зволожилися. «А тепер перестань плакати. Подивися, як ти поводишся, як дитина». Він стрімко постукав голову і грубо витер щоки Цзоу. «Цзоу, мамо, ходімо, поки наш син не вирішив розплакатися тут.» ніжно тримав дружину за руку.

Вони з любов'ю підштовхнули сина до виходу з широкою посмішкою на обличчях.

Фань Сюй, який стояв у кутку, побачив усе це з легким зітханням. Він інстинктивно постукав по правій кишені й дістав телефон. «Сірі, повідом Цяню, щоб він заїхав до мене»,

Його машина чекала без попереднього повідомлення. Він просто зиркнув на нього та зупинив таксі, яке йшло неподалік, до свого дому.

Водій мовчки зателефонував, щоб повідомити про дії Фана.

«Нехай буде. Одного разу я вб'ю того сліпого виродка, якого залишила моя тітка». сказав хтось перед тим, як лінія замовкла.

Його машина повільно під'їхала до свого дому. Його дворецький з радістю запросив його всередину та допоміг заселити. Весь цей час Фань поводився так, наче був сліпим для всіх.

Незабаром увійшов його бурхливий друг, супроводжуючи себе гучним сміхом.

Зі своїми плямами він глянув на свого друга дитинства. Він виріс і навіть мав щетину на підборідді.

«Ой, ой, Фань, чому ти викликав мене сюди так терміново. Ти знаєш, що мені довелося кинути всю свою роботу, щоб прийти аж сюди», — пробурчав Цянь, витягаючи своє посвідчення особи. «Давай, швидко. Ой, твоя тінь пропала. Куди він подівся? Гадаю, швидше за все, пішов на горщик». — неслухняно посміхнувся він.

«Він тут.» Фань обережно відкрив сумку й витяг звідти урну. «Чи можеш ти допомогти мені знайти для нього місце відпочинку?»

Його друг мав трохи приголомшений вираз обличчя. «Це поганий жарт, друже».

«Це не жарт. Хай Гу був вбитий Бай Сяолінем», — тупо прошепотів Фань. Але у нього дуже боліло серце, коли тільки дивився на урну. Навіть у останній момент його не було поруч, і це засмучувало його ще більше, ніж будь-коли.

Цянь мовчки сидів, опустивши голову.«Я... як це сталося?»

«Це... це була одна з пасток Бая. Я повинен був знати, що щось не так... Я повинен був... але того дня помилково я позичив свою машину своєму помічнику. Вони сказали, що обривні дроти переплутали, і він врізався у вантажівку», — пригнічено прошепотів Фань Сюй, тримаючись за хвору голову.

«До біса це лайно. Я знайду достатньо доказів, щоб відправити його у в'язницю на все життя! Вся сім'я цього виродка прогнила до мозку кісток. Як Лівей взагалі походить від його сім'ї?» Цянь бурчав, стурбовано стрибаючи навколо.

«Лівея усиновила сім'я Бай, ти забув», - холодно прошепотів Фань.

На відміну від свого друга, він також не любив Лівея. Зовні він здавався м'яким і добрим, але всередині ховав підступне серце. Це було його інтуїтивним бажанням не наближатися до нього.

«Ця сім'я Бай може навіть убити тебе заради твого багатства», — тихо прошепотів його друг з розлюченим виглядом.

Його сім'я була тихою, складною, батьки давно загинули в аварії. Тоді він також втратив зір. Автомобільна аварія може здатися нещасним випадком, але це було добре сплановане вбивство, скоєне не ким іншим, як сім'єю Бай.

Сім'я Бай була родиною його матері, а той виродок Бай Сяолінь був його двоюрідним братом, який був лише на рік старший. Бай Лівей — прийомний син їхньої сім'ї, про якого вони дуже піклувалися.

Статус їхньої родини був зовсім іншим. Його батько був лише малим бізнесменом, коли він зустрів свою матір і миттєво закохався. Оскільки їхній соціальний статус відрізнявся від сім'ї його матері, Бай виступали проти їхнього шлюбу. Тож його батьки втекли і зіграли просте весілля. Після одруження вони заснували власну біотехнологічну лабораторію разом зі своїми обмеженими ресурсами від його матері.

Але несподівано бізнес став величезним всього за кілька років.

Відтоді погляд родини Бай був прикутий до них. Вони стукали до них із сердечною посмішкою. Його добрий батько був щасливий, що сім'я нарешті погодилася на їхній шлюб, але, на жаль, він запросив у дім лише лисицю.

Буквально за кілька років вони стали величезним акціонером нашої компанії, майже тримавши весь контроль у своїх руках.

Фань Сюй злегка нахмурився. Він дістав із сумки потерту флешку й подав йому. «Переконайтеся, що всі газети та поліція знають про це»,

«Що це?» — розгублено прошепотів Цянь.

«Докази ухилення від сплати податків, незаконного бізнесу і... докази вбивства»