Переодягання, щоб пережити апокаліпсис/Суровая жизнь во время зомби-апокалипсиса

Розділ 48 - Пошук спеціаліста

Цзоу Юе вирішив покликати на допомогу дядька Вена, але його мати рішуче відкинула цю ідею.

«Юе, ти повинен піти особисто. Коли тобі потрібна чиясь допомога, ти повинен бути ввічливим.»

«Але ж ....» Цзоу Юе трохи завагалася. "Я не хочу бачити той отруйний білий лотос..." - надувся він.

«Чому б мені не піти з тобою? »- додав його батько збоку.

«Ні! Я піду сам». Цзоу Юе негайно відкинув цю ідею.

Поїхати самому набагато краще, ніж наражати батьків на невідому небезпеку під назвою Бай Лівей.

Його батько голосно зітхнув.

«Ходімо, я відвезу тебе».

«Ні, я викличу таксі», - миттєво відкинув цю ідею Цзоу Юе.

Батько насупився ще дужче. «Що ти приховуєш? Юе, можливо...» - він підійшов ближче і прошепотів, - «я маю якесь відношення до твоєї смерті...»

Цзоу Юе в шоці підняв голову. Очі його батька були темними. Усередині назрівав шалений шторм. Він ковтнув. «Н-нічого. Я просто не хочу, щоб ти перенапружувався. Я сам поговорю з дядьком Веном».

Він швидко викликав таксі, боячись, що батько може вивести машину з ладу. Будинок дядька Вена був зовсім поруч, адже він знаходився по інший бік військового бункера.

Поїздка була швидкою і плавною, і він дістався до величезного особняка.

Він занепокоєно стояв біля дверей.

«Сер...., ви стоїте там вже досить довго», - з'явився з нізвідки охоронець.

«Я прийшов до дядька Вена».

«Як я можу вас представити?»

«Скажіть, що тут Цзоу Юе», - Юе нервово пнув ногою кілька камінчиків на землі.

Охоронець підійшов до свого посту і швидко подзвонив. Двері миттєво відчинилися.

«Вибачте за затримку, сер. Транспорт для вас організовано», - люб'язно вклонився він йому.

«Транспорт... ох...»

Там, перед ним, стояв блискучий 'Мазераті'. Цзоу Юе розгублено дивився на нього. «Коли ви, взагалі встигли вивести його з гаража?»

З попереднього візиту він помітив, що гараж знаходиться ближче до головного будинку, ніж до воріт. Зазвичай дорога сюди займає майже десять хвилин.