Емілія боялася часу. Він не тільки загоював рани, а також замулював спогади. Йшли місяці та роки, і будь-які обра́зи на маму чи сестер поволі розвіювалися, але Емі не хотіла пробачати їм того болю, що вперто втримувала на серці.
Дівчина зітхнула і нарешті приклала телефон до вуха:
- Алло.
- Алло, ну як ти там? - поцікавилася мама, абсолютно буденним голосом, ніби наразі стояла біля вікна й попивала каву. Піднесений настрій мав от-от розчинитися й випаруватися в повітрі, але Емілія взяла себе в руки та спокійно відповіла:
- Нічого нового. Вже в Києві.
- Як там твоя поїздка до Одеси? Чого фото не надіслала?
Емі нутром відчувала ту напругу, що тягнулася від самого Львова, і лише зайвий раз зраділа, що п'ять років тому переїхала до Києва. Це було найкраще рішення за все її доросле життя: звалити від родичів якомога далі. І хоч квартирантка неодмінно повідомляла мамі про всі новини, Емі однаково не водила до квартири чоловіків чи друзів. Та й не було їх у неї. Лише знайомі з університету та співробітниці з пекарні й дитячих закладів. Тобто не було нічого такого, що можна було б таємно переказувати мамі.
- Я виставляла в інстаграм, - спокійно пояснила Емі, кружляючи під спорудою Українського Експреса, а точніше біля місця, де вона проходитиме стажування.
- Ну і що? Там дві фотки, нічого не зрозуміло.
Емілія прикусила щоки зсередини, відчувши це вічне невдоволення, яке засіло між ними ще п'ять років тому, коли Емі проміняла Львівську політехніку на Київський лінгвістичний університет.
Або, можливо, це тільки вона чула невдоволення в голосі матері, а насправді та розмовляла абсолютно звичайно. Образа давно переросла в неприязнь.
- Я зараз зайнята. Робота.
- Ага, у тебе завжди робота, а грошей немає.
Ні, Емі не здалося. Мама й справді розмовляла з нею зверхньо, неначе гувернантка з неслухняною дівчинкою в дев'ятнадцятому столітті.
Схоже, мамі дотепер не подобається те, що одна з дочок змогла втекти з-під її вічного контролю. Більше не могла диктувати свої правила чи змушувати проводити з нею дні на проліт.
Журналістка Єва завжди приносила плітки, Ніка сиділа та гуляла цілими днями, бо й сама була в декреті. А Емілія, як найрозумніша дитина, поїхала в інше місто й поверталася додому лише пару разів на рік.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Нещасний інставипадок
RomanceСпочатку Емілія ледь не потрапляє під колеса автівки, а за кілька днів весь інтернет починає тріщати від самої лише згадки про неї: люди публікують романтичні відео з якимось невідомим хлопцем, шукають дівочі соціальні мережі, і Емі стає співучасниц...
