Нещасний інставипадок

Розділ 22

- Ні!

Емі різко махнула долонями й попростувала геть від свого номера, навіть не забравши валізу.

- Емі.

- Це просто сюрреалізм якийсь! - рявкнула вона, спинившись посеред коридору готелю Reikartz Dworzec в історичному центрі міста. - Я вб'ю її!

Під «її» Емі мала на увазі Дашу, і насправді вона зовсім не брехала. Це було видно з того, як дівчина махала руками чи занепокоєно ходила коридором, закипаючи від щирого обурення.

- Заспокойся.

Емі настільки різко розвернулася до Зоряна, що кінчики колосків вдарилася в стінку поруч. Суворо підняла вказівний палець.

- Ніколи не кажи жінці заспокойся. Зрозумів?

- Емі.

Вона попрямувала прямо на Зореслава.

- Ніколи. Не. Кажи. Жінці. Заспокойся! Зрозумів!?

- Так! - втомлено вигукнув Зорян, махнувши руками, ніби боявся, що зараз Емі почне битися.

- Прекрасно! - вона захоплено плеснула в долоні, а тоді вбігла до невеликого номера. У них була лише одна кімната та ванна. Спальня являла собою двоспальне ліжко та столик навпроти. Емілія знала, що всім дісталися такі маленькі кімнати, бо оплатити літак та проживання не так вже й легко, а купувати окремий номер за власні гроші - це неповага до бюджету компанії.

Однак в інших співробітників ліжка були роздільними, стояти поруч, а в Емі та Зоряна одне на двох, бо...

- Ти не сказала, що ми більше не пара? Правда ж? - з удаваним сумом поцікавився Зорян.

- Не сказала, - люто шикнула Емілія, скинувши з ніг незручне взуття. Знову почала обходити кімнату, шукаючи місце, де імовірно велике ліжко могло ділитися на два менших, але, на жаль, воно виявилося одним цілим.

- Чому?

- Не біси мене, Зоряне.

Емі продовжила намотувати круги, обдумуючи, що робити. Тим часом хлопець затягнув свою та дівочу валізи до приміщення, де враз стало утричі менше повітря. Дві шафи та плазмовий телевізор почали давити з неймовірною силою.

Годинник от-от виб'є восьму, сонце опуститься за обрій, і це по-справжньому лякало, бо до такого повороту подій, Емі готова не була.