Нещасний інставипадок

Розділ 23

Емі увійшла до номера й нервово гупнула за собою дверима.

Деталі.

Як же прискіпливо вона до них ставилася! Речення в книзі не можна прочитати так легко, як хотілося б? Емі працюватиме над ним декілька хвилин. Стрілки не наскільки ідеальні та ідентичні? Добре, ми робитимемо їх сотню разів, допоки не будуть однаковими. Зорян один єдиний раз поглянув на неї з щирою байдужістю? Прекрасно. Отже, найближчі декілька годин життя зіпсовані.

Емілія стягнула з голови пов'язку й вкинула до валізи. Тоді віднайшла свій письменницький блокнот і ручку, маючи на мені піти геть з цього готелю. Вона просто полишила номер, забувши навіть про мобільник, бо той майже нічого не важив у порівнянні з тими думками, що зберігав один єдиний записник.

Емі знала, що Зорян та Артем більше не публікували відео з її участю, але розкриття не заважало завантажувати Зореславу короткі відео зі шматочками його життя й збирати величезну аудиторію. Емі не могла засуджувати хлопця. Вона й сама боролося за популярність от тільки на книжковій стороні. До того ж набагато агресивніше, аніж ті невинні відео.

Ну добре, невинні – це не зовсім слушне слово.

Емі так само намагалася заробити гроші. І зараз саме час повернутися до малювання карти. Можливо, вона облишить цю книжку, як і десятки інших, а можливо історія набере тисячі переглядів, стане ковтком свіжого повітря для читачів, і це неабияк тішитиме дівочу душу.

Емі полишила триповерхову споруду, одразу вибігши на дорогу. Обачно озирнулася, аби не потрапити під машину. Останнім часом вони тягнулися до неї магнітом.

Навколо знаходилися двоповерхові будинки, і дівчина оглядала кожен з них, блукаючи вечірнім містом й згадуючи маршрути, якими не пересувалася цілих шість років. Коли приїжджала до родини, перебувала геть в іншій частині Львова. Емі звернула ліворуч і покрокувала вздовж дороги аж допоки не дісталася парку біля лісу.

Але сталося найстрашніше: дівчина починала згадувати минуле. Будь-яка знайома локація змушувала поринати в спогади, ностальгувати. Здебільшого, то були не надто приємні відчуття.

Парк знаходився відносно не далеко від готелю, в якому вони спинилися, та й люду було не надто багато. Присівши на одну з лавок, дівчина роззулася й забралася на неї з ногами.