Твоя кров зводить мене з розуму

5 part

  ✧༺✦✮✦༻∞ Вівторок ∞༺✦✮✦༻✧
Прокинувся я від якогось дивного відчуття
Це не був звук будильника, і не голос Хьонджіна, який будить мене, це було зовсім інше
Ніби щось тепле та м'яке як кіт лежало на мені
Опустивши голову я побачив як у мене на грудях мирно спить Джінні приобнявши мене однією рукою
–☁Він такий милий коли спить...☁
Я потягнувся за телефоном щоб поглянути котра година, і робив я це все дуже обережно, аби не розбудити Джінні
На годиннику була 08:19
Відклавши телефон я знову заснув, помалу проводячи рукою по спині Хьонджіна
Через трохи я прокинувся вже від дзвону будильника, від цього прокинувся і Хьонджін
Сонний Джінні спочатку і не зрозумів як спить, але через декілька секунд прогрузився і різко відсунувся від мене
–Йой... Вибач будь ласка! Я не знаю як так трапилося, вибач!! – сонним голосом просив пробачення Хван, в той час як його щоки спалахували рум'янцем
–Пробач, пробач, пробач!
–Нічого страшного) Не хвилюйся, ти ж не скоїв нічого поганого. Просто заснув не на подушці, а на мені, тим паче це було у ві сні)
–Ти... Ти не сердишся?...
–А на що тут сердитися?) Все добре, не хвилюйся) Давай краще збиратися, зараз будемо сніданок готувати і все таке
–Мгг... – потягуючися як кіт прохрипів Джінні
Пройшло 10 хвилин, ми зібралися і вийшли з намету
По традиції Чан роздав усім по завданню що до приготування сніданку і всі прийнялися до роботи
Десь через півтора години все було готово
–Всім доброго ранку та смачного) – сказав Чан
–Навзаєм – промовили всі
–Які плани на сьогодні? – звернувся до Чана Хан
–По традиції ми вирушаємо далі)
–А що це буде за місце? –запитав Чанбін
–Коли прийдемо – побачиш) – усміхнувшись сказав Чан
–Тримаєш інтригу?)
–Так, ти мене роскусив)
...
За балачками пройшла година
Поснідавши та прибравши всі розійшлися збирати речі
Пройшло десь пів годинки, нарешті всі зібралися і ми могли вирушати
–Якщо щось – кажи, добре? – сказав Хьонджін
–Добреее, не хвилюйся) З твоєю поміччю на мені рани заживають як на собаці, тому завтра вже зможу бігати)
...
Йшли ми не так довго як зазвичай
Цього разу дорога була більш степовою, проте ближче до нашого місця призначення місцевість змінилася на лісостепову
Зупинилися ми на галявині біля річки
Напевно це була найдивовижніша галявина за всю подорож... Співи птахів та спокійний шум води яка омиває гладкі камінчики на берегах..
...
На годиннику було вже 13:47, час би готувати обід
...
Через годину обід був готовий, а ще через півгодини всі вже були ситі
На вулиці було спекотно, тому ми вирішили скупатися у річці, ну або хоча б помити ноги
Річка була не мілка, але й не така вже й глибока, а вода у ній те що треба, тепла та доволі чиста
–Усі вміють плавати? – запитав Чан
–Таак – проказали ми гуртом
–От і чудово
Всі плавали, бавилися у воді чи просто відпочивали
Час летів непомітно
Всі були задоволені
Сонце починало заходити за горизонт, а ми почали готувати вечерю
Цього разу приготування якось затягнулося, тому вечеряли ми вже після заходу сонця
Нашу галявину підсвічувала повня та багаття
–Настав час питань)
–Скільки серед нас холостяків та холостячок?
(Уявимо що всі повідповідали на питання)
Всі про щось балакали, і тут роздався гучний тон Юджина
–Така повня... Як в фільмах жахів про вампірів
–Я навпаки вважаю повний місяць дуже красивий та навіть романтичний – сказав Чан
–Ніхто не боїться що на нас вампіри нападуть – посміюючись говорив Юджин
–Я б так не жартував з цим) Вампіри злопам'ятні – попиваючи свій томатний сік сказав Хьонджін
–Хаха, з казок знаєш? – посміхнувшись сказав Юджин
–Ні) Вампіри реальні істоти. Вони ближче ніж ти думаєш) – Хьонджін говорив загадково впевненим тоном
–Хахаха я вже боюся – так само з сарказом говорив Юджин
–Піду готувати осикові кілки та часник щоб мене вночі не зжерли хахаха
–Не хвилюйся, тебе не зжеруть, а лиш вип'ють кров, але сумніваюся що вона їм посмакує)
Було помітно що слова Юджина неабияк бісять Хьонджіна, і з кожним новим словом Юджина кулаки Джінні все сильніше стискалися
–Так говориш ніби ти сам вампір хаха
Слова Юджина на мить збили Джінні з пантелику, але він не розгубився і продовжив цю "суперечку"
–Якби так, то я б вже давно висмоктав всю твою кров!
–Хахаха слухати смішно. Такі дурні як ти не бувають вампірами
–Ні, навпаки такі дурні як ти!
Хлопці зірвалися з місць і вже хотіли влаштувати бійку, але ми з Чаном втрутилися
–Хлопці заспокойтеся! – сказав Чан
–Його треба в божевільню, але спершу в поліцію – сказав Юджин
–З тобою на пару, любий мій) – відповів Хван
У очах Хьонджіна палав вогонь, у його погляді читалося що він хоче стерти Юджина в порох
Юджин різким рухом вирвався з рук Чана і вдарив Хьонджіна, а Хьонджін його у відповідь
Ми з Чаном знову їх розборонили
Як виявилося Юджин розбив Хьонджіну брову, а Хьонджін Уджину нижню губу
–Джінні... Заспокойся будь ласка... – ніжно шепотів я йому на вушко
Я погладжував його по спині, аби заспокоїти
Вогонь у його очах по трохи почав стухати
–Цссс... Не йди на його провокації – продовжив шепотіти йому я
–Давай повернемося на місця? – тим ж таким  ніжним шепотом говорив я
У відповідь він лиш похитав головою
Ми повернулися на місця, Чан з Юджином зробили те ж
Я дав Джінні його томатний сік та продовжив гладити його по спині
–Поки ще хтось не побився, пропоную розійтися по наметах спатки) На завтра будильники не наводимо, спимо скільки хочемо) – сказав Чан
–Ураа – з радощів прокричали ми гуртом
–Добраніч всім, солодких снів)
–Навзаєм
Всі розійшлися по наметах
...
–Джінні! – сердито сказав я
–Що?
–Чому ти так накинувся на того Юджина?! Так він почав висміювати погляди інших, але ж не до такого степеню щоб бійку вчиняти
–Ненавижу таких як він! І взагалі це особисте для мене, коли прийде час я тобі про це розповім
–З нетерпінням буду чекати поки той час прийде..
–Ти вже декілька разів мене рятував, тепер моя черга) – сказав я усміхнувшись
–Тобто?
–Він тобі брову розбив
–Правда? От гад
–Не злись, зараз я все оброблю і наклею миленький пластир і все буде добре
–Як це в тебе виходить?
–Що саме? – запитав я змочуючи ватний диск антисептиком
–Так легко мене заспокоювати
–Не знаю як в мене це виходить, але добре що виходить, а то б в тебе була не лише брова розбита)
Підсунувшись ближче до Хьонджіна я обробив його рану
–Ти думаєш що я погано б'юся? Скоріше б в нього була б більше ніж губа розбита)
–Замість того щоб говорити про те що вже сталося краще вибери пластир
–Давай оцей з кицею
–Прекрасний вибір) – говорив я наклеюючи пластир на рану Джінні
–А тепер час спатки)
–Добраніч, солодких снів
–Навзаєм)
Погасивши світло та переодягнувшись в піжами ми лягли спати
На такій ноті закінчився третій день нашої подорожі