Твоя кров зводить мене з розуму

8 part

–☁ Невже я міг так легко закохатися по вуха...☁
–Я не покину тебе зараз, так само як і ти мене тоді) Ти багато для мене значиш...
–Вибач що не розповів одразу... Я боявся налякати тебе, боявся що ти покинеш мене через це... Я думав що ти такий як інші, але це не так...
–Тепер я можу розповісти тобі все що так приховував... Запитуй все що тебе цікавить
–Та я вже майже все знаю) Сьогодні зранку коли я побачив тебе в подобі вампіра, то жахнувся, а потім почав думати і шукати логічні зв'язки. Так я зрозумів що то в тебе за хвороба з райдужками, зрозумів чому ти так зірвався на Юджина, одне що я розумів не до кінця це твоя тяга до томатного соку... Тепер я знаю що це не сік, а кров
–А ти кмітливий, навіть дуже) Я б на твоєму місці заплутався б у думках і все...
–Що права в мене є ще пара питань...
–Як я вже казав запитуй все що тебе цікавить
–Думаю краще це залишити на вечір, поки що з нас обох вистачить
–Може трохи прогуляємося? – запитав Джінні після декількох секунд мовчання
–Чудова ідея)
Ми вийшли з палатки і пішли до Чана щоб сказати йому про те що ми йдемо
Сповістивши Чана ми вирушили на нашу маленьку прогулянку
–Тут так гарно – говорив Джінні фотографуючи цю прекрасну місцину
–Ти так кажеш про кожне місце куди ми приходимо
–Просто треба бачити у речах прекрасне
–І фотографувати, так?) – усміхнушись сказав я
–Так) А ще прекрасне я бачу в тобі, тому усміхнися – сказав він наводячи на мене камеру
–Я на таке не підписувався – посміюючись говорив я
–Я б не радив тобі тікати від мого об'єктива, чи ти забув хто я? – посміхаючись говорив він
–Ти що мені погрожуєш?
–Нііі, ти що – з нотками сарказму говорив він
Ми продовжили нашу прогулянку роблячи при цьому безліч кумедних фото
Десь через годину ми повернулися до групи
Вже був час готувати вечерю, всі як завжди розбилися на пари і приступили до приготування вечері
Через дві години ми вже сиділи навколо багаття та доїдали вечерю
Всі як завжди мило балакали і веселитися
–Питання в студію – усміхаючись говорив Чан
–Що на вашу думку ви умієте краще всіх?
–Почнемоо...
–А давай цього разу почнемо з тебе) – перебив його Чанбін
–Хах ну добре, я почну. На мою думку я дуже добре заспокоюю та підтримую людей у важкі для них моменти
–Це й правда корисне вміння – сказав я
–Продовжуємо, Чанбін, твоя черга) – сказав Чан
–Ну добре, на мою думку я дуже круто читаю реп)
–Воу, цікаве вміння – трохи здивовано відповів  Чан
–Продовжуємо, Хьонджін!
–Ох.. Гадаю що я круто фотографую і малюю
–Вміти малювати це круто, а ми продовжуємо, Фелікс, твоя черга)
–Хм.. На мою думку я дуже добре плаваю чи готую)
–На рахунок плавання не знаю, а от готуєш ти смачно) – усміхаючись сказав Чан
Ч: Йдемо далі, Мінхо
М: Я найбільше за всіх люблю котів) А ще я майстер неочікуваних лясків по дупці хехехе
....
За нашими теревенями пройшла година, на вулиці було геть темно, загасивши вогнище та прибравши всі розійшлися спатки
–Ти казав що ми поговоримо ввечері... – сказав Хьонджін
–Охх так... Якщо ти втомився, то можемо відкласти це на завтра
–Ні, можеш питати все що хочеш)
–Охх.. А що питати?... Я вмить все забув... – говорив я почесуючи потилицю
–Хпхпх.. І таке буває)
–Оо згадав) Ти багато разів говорив про свою як ти її називав "не до дівчину", і казав що розповіси про неї коли прийде час...
–Так, цей час прийшов) Тепер можна тобі все розповісти
–Але для того щоб ти все зрозумів треба розповідати про половину мого життя хехе)
–Я готовий слухати тебе хоч до ранку) – сказав я мрійливим поглядом дивлячись на Джінні
–Ну добре, слухай)
–Все почалося ще до мого народження. Прикол в тому що мій дідусь типу король, але влади він особо зараз немає, але не про це. Мій батько, вампір, закохався в просту людину, мою маму. Дідусь не одобрив його вибір і дав тату вибір: або він знайде чистокровну вампірку, або забирається з простолюдинкою, ну батько і забрався) Але коли моя маман вже була вагітна, то бабуся, вампірка, типу така: Шановний мій чоловік, в тебе онук перший скоро буде, а ти з єдиним сином не спілкуєшся. І старий вирішив що коли мені стукне 18, то я одружуся на гідній вампірці і стану принцом... Ну але як ти бачиш на принца я не схожий
–Чому ж? Схожий)
–Ой дякую – сказав Джінні посилаючи мені повітряний поцілуночок
–Так, щось ми відволіклися) Так ось дідок знайшов мені якусь там дівчину яка підходила під його стандарти принцеси, він купив нам дім, запхав нас з тією дівчиною туди і типу: ну все живіть, звикайте один до одного і все таке
–Жах...
–Ні мій дід) – посміюючись говорив Хван
–Ну ми жили собі, знайомилися, спочатку вона робила вигляд що я типу їй подобаюся, але потім ми зійшлися на тому що не я їй, не вона мені не подобається... Потім ми вирішили робити вигляд що зустрічаємося, хоча вона постійно кудись їздила, як потім виявилося вона все докладала діду, і таким чином нас вигнали з міста) Отака от історія
–Я в шоці, мій шок в шоці... Це ж яке в тебе життя цікаве
–Ага, не сумую ні дня)
–Ох вже пізно, лягаймо спатоньки) – говорив я поглядаючи на годинник
–Добраніч, солодких снів – сказав Джінні і заховався під ковдрою
–Добраніч, принце)
–Ніякий я не принц, припини
–Ти мій принц – сказав я і обійняв Джінні
–Спи вже, принц
–Мг...
Ми лягли спати
POV Хьонджіна
Я мирно спав, але вмить прокинувся від того що мене штовхає Ліксі
Він вертівся туди сюди, бормотів щось і корчив нещасні мордочки
Я хотів розбудити його, але вирішив що почекаю поки він сам прокинеться
Через пару хвилин Лікс підірвався з місця та почав жадібно ковтати повітря
–Щось погане наснилось? – запитав я
–Ага... Я тебе цим розбудив?...
–Трошечки, я дрімав
–Вибач...
–Нічого страшного, не вибачайся)
–Краще підсувайся сюди
–Нащо?...
–Заспокоюватися будемо)
Ліксі підсунувся ближче
Я вкрив нас ковдрою і міцно обійняв Фелікса
–Давай налагодимо дихання. Вдихаємо... І видихаємо... – говорив я погладжуючи його по спині
Вирівнявши дихання Фелікс по троху почав засинати прямо в моїх обіймах
Я почав помалу лягати і вкладати Лікса, я робив все дуже обережно аби не розбудити молодшого
Так ми і заснули