Син мафії та його охоронець/ КіннПорш

Розділ 7: Перший день

POV Порш

Досить довго я оплакував свої життєві негаразди, перш ніж в'їхати в золоті ворота особняка Кінна. Вписав у бланк дату і час прибуття, охоронець жестом показав мені припаркувати байк збоку від блокпоста. Зітхання вирвалося неусвідомлено, варто було лише побачити хлопців у чорних костюмах, що ходили по всіх куточках їхнього будинку, ніби спеціально на мене чекаючи. І знову ж таки виникає питання: навіщо їм так багато людей? Яким бізнесом вони займаються, щоб їх весь час так ретельно охороняли?

При вході в будинок мене проводжали ріки недружніх поглядів. Група чоловіків байдуже дивилася, як я пробирався крізь їхній немаленький натовп тіл.

- О, треба ж. Прийшов, не запізнився.

Щойно я дійшов до сходів, мене зустрів Пі'Чан, який тримав в одній руці документ, а в іншій чашку кави. Ми пройшли кілька десятків кімнат на першому поверсі, і це тільки змусило мене зрозуміти, що я ніколи не звикну до цього місця. Атмосфера занадто тиха, важка.

- Заходь.

Я пішов за Пі'Чаном у кімнату. І з того, що я побачив, схоже, це була конферец-зала. У центрі розташована велика біла дошка для проектування, столи та стільці вишикувані в ідеальні ряди.

- Навчися поважати старших, - сказав хлопець, який збирав коробки і ставив їх на передній стіл.

- Ем... Саваді... кхаб, - ніяково підняв я руки, все ще відчуваючи напругу.

- Правду кажуть, що ти побився з Бігом учора? - запитав Пі'Чан.

- Він перший почав, - заперечив я.

- Наполегливо прошу утриматися від мордобою з нашими людьми. Буде краще, якщо ти змішаєшся з обстановкою, Порше. Не ускладнюючи завдання для пана Кінна.

Це ім'я тільки й може наганяти в депресію. Пі'Чан вимовляє його так, ніби це ангел з небес зійшов до нас, простих смертних.

- Присядь, - Пі'Чан жестом запросив мене сісти, і я підкорився.

- Це пістолет і ножі. Щоразу, коли виходиш кудись із Паном Кінном, бери їх із собою. Хвилинку, ти ж знаєш, як користуватися пістолетом, так? - запитав він, на що у відповідь я ствердно кивнув. Крім тхеквондо, я виріс, граючи зі зброєю, немов зі столовими приборами.

- І не забувай, твоє завдання - захищати пана Кінна. Що б не сталося, його життя стоїть на першому місці.