Син мафії та його охоронець/ КіннПорш

Розділ 27: Достатньо

POV Порш

- Отже, зі змаганнями все? Ну і, що плануєш далі робити? - запитує Джом, поки я ліниво сідаю на довгу дерев'яну лаву в клубі Дзюдо і даю своїй дупі перепочити, дивлячись на цих двох втомленим поглядом, після якого вони замовкають і вирішують сісти поруч з боків від мене.

- Та що з тобою? Ти ж виграв, чому не радієш?

Через хвилину подає голос Тем, стискаючи пальці на моїй шиї. Я дивлюся на нього якийсь час, а потім тисячний за рахунком за день зітхання зривається з моїх губ, важко осідаючи на душі.

Мені не думалося, що мої почуття зайдуть так далеко. Поведінка Кінна ніби викинула мене на берег, і я став замислюватися і програвати в голові все те, що міг не так сказати йому або зробити. Мені не хотілося бути ганчіркою, яка тисне на жалість через подібну фігню, але, бляха-муха, я реально не можу нічого із собою вдіяти!

Навряд чи ми розмовляли ці дні, здебільшого наші бесіди зачіпали тільки навчання і роботу, плюс-мінус усілякі дрібниці. До того ж ще, він перестав мучити мене приколами, на кшталт того, що не проти був би завжди розкладати мене на якій-небудь поверхні. Ні з того, ні з сього він став холодний. Віддалився. І в мене немає жодної довбаної ідеї, чому він таким став і чи був я тому причиною чи ні.

Минуло лише два дні відтоді, як я натрапив на те відео в телефоні Кінна. Він сказав, що потрібний нам скрін документа міститься в галереї, тому я почав шукати мобільник, але не здогадувався, що насамперед знайду там альбом зі спогадами. З його колишнім. Тієї миті я відчув, як серце моє стиснулося в болючих лещатах, наче його разом проткнули сотнею тисяч шпильок, а я ж просто взяв і впав у ступор, не знаючи, що сказати і як реагувати.

Кінн, якого завжди боялися його люди, і який рідко посміхався, був немов підмінений іншою людиною. Виглядав таким щасливим на тих фотографіях. Я знаю, що не повинен відчувати щось подібне, але якого біса я так дратуюся? З НИМ він був таким безтурботним.

Звісно, я маю злитися. Я маю на це право, чи не так?

Чи... не маю?

Я спробував подивитися на це з іншого погляду і бути раціональним... але, лайно! Бачити, як він щасливий із цим Таваном, а також той факт, що він навіть зберіг ці їхні спільні фотки, тільки доводять те, що їхнє кохання було вочевидь глибоким і далеко не швидкоплинним. Він, як і раніше, тримав його в серці, чого не можна сказати про мене. Можливо, я там і був, але це зовсім інше.