Син мафії та його охоронець/ КіннПорш

Розділ 34: Спочатку

POV Кінн

- О, Господи... як же боляче!

Я покосився на свого нікчемного старшого братика, який розпластався на дивані в холі, на всю горлянку вимагаючи доктора Тонга, чи доктора Топа? Начебто того, не в цьому суть.

Коли ми поцікавилися у Кхуна, чи відвезти його до шпиталю, то старший геть відмовився і наполіг на тому, щоб лікування пройшло в домашній обстановці, не залишаючи нам іншого вибору, окрім як викликати лікаря сюди.

Приклавши пакетик із льодом до стегна Порша, я періодично поглядав на брата. Він скиглив, посилаючись на біль, але вираз його обличчя при цьому суперечив його поведінці, і мене це серйозно дратувало.

- З тобою все добре, Кхун. Це всього лише невеликий синяк. Я дам тобі знеболювальне і загоювальну мазь, з тобою все буде гаразд, - холодно підсумував симпатичний лікар. Його тон міг бути м'яким і турботливим, але вираз обличчя за лінзами окулярів був занадто жорстким і байдужим.

- Хіба мені не потрібен рентген? Або аналізи крові які-небудь? Думаю, я все ще трошки хворий, докторе, - Кхун піднявся з дивана і притулився ближче до чоловіка, ледь не вдавлюючись у нього обличчям.

- Нема потреби, ти повністю здоровий, - відповів той доволі спокійним голосом, кладучи стетоскоп назад у сумку разом з іншими речами.

- Але я все ще відчуваю запаморочення, як при непритомності. І нудоту... О-о-о, - грьобана дупа прикрила рот і згорбилася, ніби його ось-ось знудить. Ми з Поршем дружно подивилися один на одного в подиві.

Якого біса він тут витворяє?!

- Добре. Давай подивимося, чи немає в тебе температури, - лікар обшукав вміст своєї сумки і дістав градусник.

- Охх. Температура. Я був би не проти [прим.дослівно: Мені б це сподобалося] - сказав Кхун і знову повернувся до дивана. Його рот розплився в широкій посмішці як у дитини, якій, нарешті, подарували льодяник. Я не знав, про що, чорт забирай, думав мій брат, але він із кожним днем ставав дедалі божевільнішим і божевільнішим. Це вичавлювало з мене всі соки ...