Син мафії та його охоронець/ КіннПорш

Розділ 24: Зайві думки

POV Порш

- Чорт, Тайме! Чому ти не прикриваєш мені спину!? Він на даху будівлі, мочи його!

Голос розноситься по всій кімнаті. Я сиджу на дивані й перебираю папери, час від часу кидаючи на нього розчаровані погляди. Кінн занурюється в гру з небувалою пристрастю. Клацає мишею як професіонал, катуючи бідний ПК, ніби в маренні.

Залишаючись наодинці, ми буквально з ланцюгів зривалися, витворяли щось настільки брудне, що голова щоразу йшла обертом від надлишку емоцій. Але в особливих випадках, коли поруч був хтось іще, мордочка Кінна одразу ж набувала суворого виразу, і він вдавав із себе такого козла, що в мене руки свербіли огребти його чимось важким, і бажано без зволікання.

Ми разом уже тиждень - це факт, і він послужив початком того, що ми обидва почали пізнавати одне одного і зближуватися дедалі сильніше. Наприклад, сьогодні я відкрив для себе, що він амбідекстер.

Тук-тук-тук.

У двері хтось коротко постукав і ті повільно відчинилися, впускаючи в приміщення охоронця, що був одним із песиків Біга. Він випрямляється, з урочистим виразом на обличчі проходить усередину і тягне руку до кулера з водою. Мені довелося зробити вигляд, ніби я не помітив єхидного оскалу і неприхованої усмішки на його губах.

Чоловік у костюмі трохи мнеться на місці, і, нарешті, оголошує причину свого приходу:

- Кхун Кінн, сер, хочу нагадати, що протягом двох днів ви маєте навідатися до головного офісу і перевірити рахунки підприємств.

Кінн спокійно киває. Його людина ж кидає на мене незадоволений погляд і виходить, щільно зачиняючи за собою двері.

Останнім часом відповідальність за охорону кімнати Пана лягла повністю на мої плечі. До мене дійшли чутки, що прислуга вже почала пліткувати про те, що цей робочий графік став перевищувати норму належного. І так, були й дні, коли я примудрявся вислизнути в нього з-під носа в свою ж кімнату: тікав поїсти, приймав поспіхом душ і намагався побути якомога довше з Че, наскільки це можливо. Можливо, причиною тому було те, що я всіма силами намагався встановити межі, які Кінн постійно переступав, або ж це була не готовність виконувати кожну його забаганку - не суть. У загальних рисах, я хотів поставити хоч якусь стіну між нами, але хіба подібне зупинило б одного м'язистого, упертого придурка, який просто спускався донизу і тягнув мене назад у свій барліг, не переймаючись тим, що про нього подумають люди?