Син мафії та його охоронець/ КіннПорш

Розділ 15: Інтуїція

Розмова в невідомому місці

- Дурню! Ти міг просто оглушити його і затягнути в машину! - сиплий голос луною відштовхнувся від стін старого орендованого будинку.

- Я не очікував, що він їхатиме так повільно. Насилу вдалося підібрати момент. Хто б міг подумати, що хлопець вирішить насолодитися видами? - відповів інший чоловік. Він мав намір збити Порша, і вже потім забрати несвідоме тіло. Але бажання 'Вище Стоячої' людини з цього приводу були незрозумілі, тож йому довелося діяти обачніше.

- Невже в тебе не було інших хитрощів? Цей метод давно застарів, придурок!

Двоє невідомих були на межі сварки і збиралися почати бійку один з одним, витягаючи кулаки вперед.

- Ха!? Якби твій надмірно схиблений на безпеці бос не послав декого стежити за Поршем, то все б спрацювало! - відповів перший тим самим тоном, що і його співрозмовник. Полум'я спалахнуло, коли двоє, не витримавши, схопилися за шиї й почали душити одне одного.

- Я чую ваші суперечки, це так мило. Голубки знову милуються? - заговорив хтось із глибоким голосом. Володарем його був елегантно і дорого вбраний чоловік, який одним своїм поглядом заморозив усі рухи двох людей, що б'ються.

- Добрий день, Кхун.

Обидва тут же схилили перед ним голови, мало не втикаючись лобами у власні коліна. Він підійшов до розкішного дивана, тримаючи в руці запалену сигарету, і повільно сів. Слідом за ним ішла охорона, мовчазно стаючи в ряд перед своїм господарем.

- Що-ж, усі тут, то що це має означати... - тихо почав говорити той, хто сидить на дивані, його люди одразу ж напружилися від сталевих ноток у тоні мовця.

- Ви, сволота, чекаєте, поки Кінн першим отримає Порша!?

Людина в чорному костюмі, що вочевидь була вищою за інших за званням, командувала іншими охоронцями з тривогою. Виникало відчуття, ніби хтось невидимий так само тримав руку біля його горла.

- Розслабся, тобі не потрібно квапити події. Якщо Порша можна так легко спіймати, всі веселощі зникнуть, ти так не вважаєш?

Пан затягнувся цигаркою, і погляд його затримався на повільно зникаючому димі, що тягнувся до стелі.

- А я казав. Якщо ми зволікатимемо, Кінн точно доб'ється свого раніше за нас!

- Я не дозволю цьому статися. Це завзяття Кінна залишити Порша тільки собі... лише ще більше посилює мій голод. І я обов'язково випробую хлопця перш, ніж Кінн хоч пальцем його встигне торкнутися.