Син мафії та його охоронець/ КіннПорш

Розділ 30: Занадто пізно

РОV Кінн

"Я ніколи не думав, не мріяв, не уявляв себе з кимось ще, крім тебе. І тільки тебе. Однак тепер я починаю замислюватися про це"

Одразу ж після того, як я під'їхав до будинку і піднявся до себе в кімнату, мене охоплювали емоції, які, як я думав, назавжди поховав глибоко в собі. Підійшовши до вікна і притулившись до підвіконня, я закурив. Викурюючи третю сигарету поспіль, я усвідомив, що загубився в часі, не відчуваючи його. У моїй голові, немов заїжджена платівка, крутилися слова, сказані Поршем. Я зітхав і думками повертався в минуле, переосмислюючи всі свої вчинки. Навіть через кілька годин після сказаних ним слів, я не відчував нічого. Просто дзвінка порожнеча... Скільки б я не думав про те, що сталося сьогодні, я не міг вирішити, що ж мені робити далі.

Арм застав Піта на балконі. Той стояв, поклавши голову на поручні так, немов він перебував у маренні. Його рухи руками можна було сприйняти за спробу вирвати своє волосся, водночас наче щось примовляючи, але так тихо, що почути його можна було лише з відстані витягнутої руки. І Арм наблизився до нього, але так, щоб не налякати.

- Я, своїми власними руками, зіпсував життя свого друга, - він говорив ці слова з таким розпачем, немов він ніс на своїх плечах тягар провини за руйнування цілого світу.

- Піт, що сталося? - запитав приглушено Арм, хвилюючись за свого друга. Дивлячись на нього, він немов відчував, що друга зжирало почуття провини.

- Господи, якби в той момент мене побили до втрати пульсу, я був би на сьомому небі. Адже все відбувається лише через мою тупість і невміння тримати язик за зубами. Все могло б бути по-іншому! Думаючи, що допомагаю, я все зіпсував. Не варто було лізти, вони б і без мене розібралися, я вніс ще більше хаосу в їхні й без того непрості стосунки.

Як то кажуть - "третій зайвий".

- Чорт, Піт, заткнися, - кричав я на нього, поки докурював сигарету. Я відчував, як усе навколо мене дико дратувало і розумів, що ще трохи, і я влаштую бійку.

- Як він? - запитав я у Піта, більш спокійним тоном.

- Порш, благаю, вибач мені, я не думав ні про що в той час.

Піт бурмотів ім'я людини, через яку я втратив розум. Дуже важко повірити, що кожна вчинена ним дія так сильно вплине на моє життя і особливо на мій моральний стан.