Син мафії та його охоронець/ КіннПорш

Розділ 28: Питання

Сцена переді мною довела і так ледве стримуване терпіння до межі, і я з силою зачинив за собою двері. На мить навіть здалося, що Кінн підскочив із дивана, ніби хотів зупинити мене.... підсвідомо я знав, що такого розвитку все одно не буде. Я вийшов з дому з ураганом у душі й майже білими кісточками через до болю стиснуті в кулак пальці.

Таке відчуття, ніби мене жорсткою колодою по печінці вдарили.

Якби він хоча б наздогнав мене і сказав, що все побачене там було чимось іншим, то я б справді прислухався до нього і спробував би розібратися. Але він вирішив за нас обох. Та й з мене досить ниття і драм, я вам не героїня тайського лакорну, що страждає через хлопця мало не в кожній серії.

До веранди я дійшов машинально, остаточно загубившись у просторі. Знайти логічний розвиток побаченому виявилося важче, ніж я думав, але бувають же моменти, коли ми бачимо одне, ну а на ділі виходить, що це зовсім інше ....

Бляха.

При тому, що біль дійшов до такої міри і Кінн не дав відповідей, вже багато про що говорить.

Прокляття! Це дуже ранить!

Хоча... Якщо подумати, він не зобов'язаний був щось пояснювати і розповідати мені. Він не підтверджував наші "стосунки" офіційно і не давав жодних обіцянок...

Та щоб вас!!! Виходить, ти тупиця, Порш.

Дав розкачати себе по асфальту і жуєш тепер соплі - огидно!

Хіба не бачив, який вигляд мали Таван і Марш? Ти порівняти себе з ними надумав?! Ще скажи, що не знав про те, що Кінн плейбой.

Як я взагалі міг довіритися цьому мудаку? Як міг повірити в те, що подобаюся йому, і що він відчуває відповідні почуття до мене, адже з першого дня знайомства чоловік не приховував того, що він гравець?

Дідько.

Бісить.

Ненавиджу себе!!!

Ненавиджу його!

Усіх ненавиджу!

До біса весь світ!

Впоратися з усім цим лайном, бути в змозі прийняти свої почуття до нього, намагатися забути, і в підсумку хотіти його ще сильніше! Я збожеволів?

- Куди ти, Порше? - запитує Арм, коли я проходжу повз, не відповідаючи на його запитання. Мені не можна більше тут залишатися. Варто лише на секунду затриматися - і кінця цьому кошмару не буде.