Розділ 6 Шлях до весни

15 5 0
                                    


Вишукана зелена сукня, правильна постава, гарна зачіска та головне посмішка, саме цими словами можна описати мене тепер, адже мене добре навчили бути Королевою, гідною свого трону. Всі закони що я приймаю однозначно важливі для того щоб підтримувати королівство, але чому саме з ним завжди виникає найбільше проблем, він нічого не хоче, йому потрібно тільки моє життя. Я стала і перевела погляд на картину що висіла на стіні, моя посмішка зійшла на нівець. Гарна, щаслива , немов ангел з цією посмішкою на обличчі, я красувалася у білій сукні з букетом жовтих амарилісів. Я проникливо вдивлялася у картину і спокій знову приходив до мене, я посміхнулася і попрямувала далі до зали зібрання. 

- Ваше Величносте.- присутні встали за столу і привітали мене.

- Доброго дня, сідайте.

- Скільки ще вони намагатимуться це зробити.- ще не встигнувши сісти почала одна жінка.

- Ми пропонували їм вигідні умови, але вони ні на що не погоджуються. А останнім часом Вінум навіть не відповідає на наші листи.- обурливо зауважив інший чоловік.

Немов у тому є моя причина.

- А як посланці яких ми відправили?- поцікавилася я.

- Вони не повернулися, як і десять попередніх. Що накажите робити Ваше Величносте?

Що наказати, якщо накажу послати когось вони не повернуться, відправити листа не відповідатимуть. За вікном світило ясне сонце і весна буяла своїми фарбами.Їм вже набридло чекати і якщо я нічого не зроблю, не вирішу проблему, я стиснула зуби, я все зможу, адже не має вибору. Але як би хоч на мить вийти і насолодитися світом, поглянути на весну. Несподіване рішення осяяло мій розум.

-Я поїду у Вінум!- впевнено заявила я.

Члени парламенту замовкли не знайшовши слів, вилупили свої здивовані погляди на мене. Що ж вони скажуть, вони не можуть ігнорувати всі мої бажання, думаю, вони знайдуть плюси й для себе у моїй пропозиції.Один із чоловіків встав та викрикнув.

- Про це і мови не буде! Ви не можете відправитися прямо до лап того хто хоче вас вбити. Це ж безглуздо!- стукнувши кулаком по столу сказав він.

- Не вам це вирішувати,  парламент не може контролювати мої бажання.- обурено сказала я.

- А..- чоловік хотів бодай щось сказати, але в нього не знайшлося аргументів.

- Позвіть сера Фелікса!- наказав він слузі поруч.

Магія пророкованихWhere stories live. Discover now