Туманний горн

Частина 6

Морський туман не розсіювався три дні. Рибалки тупотіли ногами. Мабуть, у них був гарний улов після довгої відсутності на морі.

Було страшно чути, як вони бурмотіли: «Зараз сезон, ми повинні виловити їх усіх!» Нурі часто думав про чоловіка, який потрапив у ярусні сіті з заплутаними частинами тіла.

Він погладив свою тремтячу руку. Сьогодні був день виривання бур'янів із полів чилі та картоплі сільського голови.

Коли він подумав, що нарешті закінчив, Нурі розпрямив спину, але виявилося, що залишилося ще кілька десятків борозен. У цьому була особливість сільської роботи. Їй не було кінця-краю.

Нурі потер натруджені руки й знову нахилився. Опустивши голову до землі, він привернув увагу кількох комах, але вони більше не турбували його, бо його шкіра оніміла від постійних укусів.

Розчистивши ще кілька борозен, Нурі зустрівся з людиною, яка працювала з іншого боку.

Він спітнів. Витираючи піт рушником на шиї, він сьорбав залишки мукбапу*.

*Мукбап (묵밥) – це холодний суп з муку й нарізаних овочів, що є поживною їжею для фермерських господарств.

А потім відчував, йдучи по борозенках, тепло муку*, що сповзало по його горлу.

*Мук – це корейська їжа, виготовлена із зерен, бобів або горіхового крохмалю, таких як гречка, кунжут і жолуді, і має желеподібну консистенцію.

Саме тоді, коли він дихав свіжим повітрям і думав про те, коли ж нарешті піде додому, Чхоль Вон кинув на поле близько двох десятків картоплин, покладених у сітку з цибулі.

— Сьогоднішня зарплата. Я казав тобі обробити грядки з перцем, але ти обробив і картоплю.

— Це нормально, що ви даєте мені так багато картоплі?

— Вони однаково гниють у коморі. Твій дім, твоя каструля і твоя банка з рисом порожні, і у тебе навіть немає картоплі.

— Дякую.

Нурі стиснув сітку для цибулі. І справді, сім'я Нурі була єдиною, яка не мала поля. Будинок Нурі навіть не належав йому. Він не знав власника, але казали, що там раніше хтось жив, а потім та людина покинула острів. А у порожній будинок переїхали його батьки.

Батько Нурі зник ще до його народження. Він не помер, а просто пішов. Мати Нурі ніколи не казала, що він помер. Вона казала, що він зник. Чим більше вона так говорила, тим важче було Нурі уявити його.