Туманний горн

Частина 13

Із настанням ночі туман поступово розвіявся. Хоча дощ знову почався, але тепер це був лише дрібний дощик. Нурі попрямував до причалу, щоб устигнути до відплиття корабля.

Як і казав Ко Чхоль Вон, вони вчотирьох сіли на корабель, а сім'я О Чон Те, включаючи його дружину та матір, вийшла їх проводжати.

- Боже, наш Чон Те. Будь ласка, поверніть нам нашого Чон Те.

- Матінко Чон Те, тримайте себе в руках. Я швидко відправлюсь і привезу його назад. Я простежу, щоб із ним усе було добре.

- Ох, цей клятий хлопець, що створює проблеми. Будь ласка, поверніть нам нашого Чон Те. О, Боже, я зараз помру.

Поруч із плачучою матір'ю О Чон Те його худорлява дружина-іноземка нічого не сказала. Вона лише промовила ламаною корейською:

- Омоні, все гаразд, Омоні.

*«Омоні» звучить дуже офіційно й відсторонено, тому його часто вживають, коли звертаються до свекрухи.

Сльози невпинно котилися по її засмаглій шкірі. Довгі вії були чорні, як смола.

- Нурі, якщо можна, то не вмикай поки що сирену. Будемо шукати, поки не знайдемо його.

- О Боже, будь ласка, не кажи так. Як ми виживемо без тебе й Чхоль Вона? Це ж наше село.

Дружина сільського голови також проливала сльози. Не було жодної людини, яка б не плакала. Ко Чхоль Вон мовчки стояв за спиною сільського голови, а О Сон Джін, одягнувши рукавички, очистив човен від сіток і поставив у рульову рубку пляшку з гарячою водою. Якщо вони знайдуть О Чон Те живим, температура його тіла, ймовірно, значно знизилась.

Поки навколо плакали й улаштовували сцену, Ко Вон Тек нарешті прийшов, хоча і з запізненням. Він був одягнений у жилет лідера сільської самооборони й тримав у руках аптечку. У нього було почуття обов'язку лідера сільської самооборони, навіть якщо жилет був покритий пилом і він одягав його лише раз на рік.

- Боже, не плач. Ми зробимо все, що в наших силах.

- Пане Вон Теку, будь ласка, подбайте про мою дитину. Збережіть йому життя. Будь ласка, заради Бога. О, Боже.

Мати О Чон Те сиділа на причалі й ридала. Здавалося, її не хвилювало, що її одяг був мокрим. Поки Нурі спокійно спостерігав за цією сценою, Ко Чхоль Вон поплескав його по плечу.