4SA7HH

частина друга

    У цій частині описано сцени фізичного насилля над людьми, що відносяться до LGBTQ+  

    Продзвенів дзвінок на перерву, Те просто сидів за партою та слухав музику. Хлопця похлопали по плечу, він зняв навушники та повернув голову. Перед ним стояла дівчина з протягнутою рукою, та дружелюбною усмішкою.
-Привіт, мене звати Ан Хе Чін, можна просто Хваса, я староста у цьому зоопарку, якщо виникнуть якісь питання то спокійно можеш звертатись до мене.
-Добре буду знати.- хлопець пожав руку дівчині. Вона пішла, залишивши Техьона сидіти одного. Хлопець піднявся з місця та вирішив піти в туалет помити руки, тому, що його нова знайома наносила крем в доволі великій кількості та захотілось вимити руки, щоб йому було комфортно.
    З горем пополам хлопець знайшов туалетну кімнату біля кабінок стояли якісь хлопці і, той незнайомець який на нього дуже погрожуюче дивився. Те стало не по собі, як тільки він підійшов до умивальника то за своєю спиною він почув слова:-"це той гомік якого ти напіздити хотів"- в юнацькій голові зразу ж з'явилась записка яку в нього кинули. Він хотів тікати, але його схопили за горло світшоту та кинули на підлогу. Техьон сидів на холодній плитці опустивши голову донизу, він підняв голову, над ним стояло близько чотирьох старшаків, та його однокласник. Не встиг Техьон слово сказати, як йому прилетів смачний удар ногою по ребрах. Хлопець схопився руками за місце удару,, від болі з очей юнака потекли сльози. Його почали силою тягнути за волосся до стіни, хлопець старався опиратись, драти своїми короткими нігтями руку того хто його тягне, кричати, щоб його відпустили, але все було марно. Його підняли на ноги та сперли до стіни, Техьону було страшно розплющувати очі, але він це зробив. Перед ним стояв його однокласник який все, ще міцно тримав його однією рукою за волосся, іншою рукою він вже замахувався на Кіма.
-Чон, що ти з ним церемонишся, в'єби йому так, щоб мало не здалося. Вибий йому всю гомосятину з голови.
-Я так і хочу. - зі злістною ухмилкою проговорив Чон хлопцеві який стояв за спиною. Техьону прилітає сильний удар в ніс, його відпускають, він падає на коліна. Хлопець відчуває як з його носа тече кров, а з очей рікою ллються сльози.
-Молодець, Чонгук. А тепер б'ємо його всі разом?
-Хоуп, ти читаєш мої думки.- після цих слів по тілу Техьона пішов ряд безчислених ударів ногами. Хлопець безсиленно лежав на холодній підлозі. Він відчував як темп його дихання збивається. Хлопці його б продовжували бити, якщо б їх не відволік дзвінок на уроки. Вони відійшли від Техьона, та пішли, бурно обговорюючи те, як побили чергового гоміка.
    Техьон не міг піднятись. Він кашляв та задихався. Те можливо так і лежав, подихаючи від нестачі кисню в легенях, якщо б не хлопець який зайшов до туалету. Він почув те як кашляє Техьон, та підбіг до нього. Невідомий встав на коліна перед ним, та спер Техьона до стіни. Хлопець задихався він не міг сказати ні слова, він просто хлопав по кишені своїх мішкуватих джинс. Сидячий перед ним зрозумів, що в кишені, щось є, та дістав це і дав Техьону. В кишені був інгалятор, хлопець зробив декілька затяжок, та спокійно видихнув.
-Хто це з тобою таке зробив? - говорив невідомий дістаючи салфетки з кишені, та витираючи лице Техьону від крові та сліз.
-Мій, однокласник, вроді Чонгук його звали. З ним ще було четверо хлопців постарше. Вони мене побили всі разом. - Техьон не витримав, та почав плакати прикриваючи лице руками. Незнайомець міцно обійняв його.
-Чонгук та четверо хлопців кажеш? Так я знаю його. Чон Чонгук, мій однокласник, а в його шайці, ще мій хлопець є. А ти новенький, Кім Техьон, правильно?- Те забрав руки з лиця, витер рукавом сльози, та подивився в очі незнайомцю.
-Так, я новенький, а ти хто. Я тебе, або не пам'ятаю, або уваги не звернув просто. Як тебе звати хоч, ангел охоронець мій?
-Пхах, мене звати Пак Чімін, а чому я ангел охоронець?
-Якщо б не ти, я б тут на підлозі подох. Тим більше в тебе зовнішність така чарівна, реально ніби ангел.
-Пхах, дякую.- Чімін засоромився.
-Ти теж дуже красивий, твої очі, вони такі, такі казкові, в тебе ж гетерохромія, так?
-Так, але я не сильно люблю свої очі, я б хотів суто карі, щоб ніяк не виділятись.
-Та чому? Кожен по своєму виділяється. Ти як себе почуваєш? Можеш ходити?
-Так, але самостійно не доберусь.
-Я тобі допоможу. Слухай ти ж один сидиш?
-Так, перший ряд остання парта біля вікна.
-Давай я з тобою буду сидіти, і задирати можливо менше будуть. Я сьогодні Юнгі напишу і поговорю на рахунок того, щоб вони тебе не чіпали.
-Буду дуже вдячний. - Чімін підняв Техьона, та повів до класу.
Хлопці сиділи разом за останньою партою, ловлячи на собі косі погляди Чонгука.
    Продзвенів дзвінок на перерву, хлопець вийшов з класу.
Гук швидко йшов до кабінету 3-3. Увірвавшись до класу, Чон підійшов до Юнгі який сидів за партою та переписувався. Шуга ліниво підняв голову на хлопця.
-Чого прийшов?
-Мін Юнгі, блять. Як це розуміти? -Старшого напрягло, те, що Чонгук звернувся до нього повним іменем. Він відклав телефон.
-Що трапилось?
-Чого твій Чімін, тусується з тим уйобком, якого ми побили сьогодні? Ти сам знаєш, як я ставлюся до всякої гомосятини, і що твої стосунки з Чіміном мені прийшлось насильно прийняти. РМ тебе б давно викинув, якщо б ти не займався спортом.
-А яке я маю відношення до того з ким спілкується Чімін?
-Та при тому, що таких як Чімін я бив до напівсмерті.- Юнгі припіднявся і вхопив Чонгука за комір темно синьої адідасівської вітровки.
-Слухай сюда, ще раз ти, щось скажеш на Чіміна, я тобі кадик вирву, сучара. Чімін спілкується з ким хоче, і я не буду йому нічого забороняти. -Шуга відпустив його, та сів за парту. - розмова закінчена.
-Каблук єбаний. - з цими словами Чонгук вийшов з класу Юнгі, та пішов до свого. Чонгуку хотілось написати Намджуну, але це б нічого не змінило, він б лише сказав, що йому похуй.