4SA7HH

частина дев'ятнадцять

Осінь промайнула дуже швидко, так само швидко як половина грудня. Настали зимові канікули. Час наближався до нового року, а ще до дня народження Техьона. Джин зібрав всіх в себе вдома.
-Шановні. Скоро новий рік. В кого які плани? - всі як один відповіли, що ніяких. - я пропоную знайти хату і відмітити.
-В мене є ідея. - підняв руку Чонгук.- мій батько говорив, що може дати нам цілий будинок, там чотири спальні по два роздільних ліжка, чотири ванні кімнати та велика кухня. Ще є ґанок з мангалом та качелею і шикарний вид на гори. А якщо пройти до низу, то можна вийти до річки. Якщо хочете, то я скажу татові.
-А де він знаходиться?
-В Японії. Там є база де можна на лижах покататись.
-На скільки це буде, і яка ціна?
-На два тижні, до кінця канікул, а на рахунок ціни то мій тато за будинок заплатить. З нас їжа, та інші побутові речі, тому що будиночок пустий.
-Всіх батьки пускають? - всі погодились.
-Мій тато нас довезе, там ще перельот буде, тому всі беріть паспорти, але комусь в машині прийдеться сісти на коліна.
-А можна Давон взяти? В неї є машина і ми спокійно доїдемо.- спитав Хосок.
-Ідеально. Половина поїде з моїм татом, половина з Давон. Я навіть можу зараз до тата подзвонити. Секунду. -Чонгук дістав телефон, набрав номер та став чекати. Слухавку підняли, та хлопець включив динамік.
«- Ало
-Ало, тато, можеш бронювати.
-Добре. Виїзджати будемо завтра, а тобто двадцять першого числа. До аеропорту туди вісім годин. Завтра ввечері всі зустрінетесь, та я вас заберу.
-Тато, Хосок говорить, що його сестра може взяти половину людей в машину.
-Добре. Вона теж жити з вами буде? -Чонгук глянув На Хоупа. Хосок кивнув
-Так.
-Добре. Скільки мені білетів брати?
-Бери вісім.
-Візьму дев'ять. Я з вами їду. Але жити з вами не буду. Я буду жити в свого друга який там працює, тому вам заважати не буду. Лише іноді буду приходити, але перед своїм приходом я тобі зателефоную.
-Добре, без проблем.
-Ти мене зрозумів, передай всім своїм.
-Тато ти на гучномовці
-Тоді всім привіт. Добре синочок, бувай. Довго не сиди.»- чоловік поклав трубку.- от і вирішили. Хосок, а як там в Давон з роботою?
-Вона взяла вихідний до кінця моїх канікул.
-Добре. Я думаю, що всі мого тата зрозуміли.- Чонгук подивився на Техьона. - Техьон, можеш, будь ласка, піти. Нам треба дещо обговорити, що тебе не торкається.
-Добре. - Техьон пішов. Після зачинення вхідних дверей Чонгук почав говорити.
-Що нам робити з днем народження Техьона.
-А коли в нього днюха?
-Тридцятого грудня. Нам потрібно якось його привітати.
-Я знаю як. - Джин нахилився, та розказав свій план.  
   Вечером всі зустрілись на домовленому місці Давон та батько Чонгука вже стояли, та всіх чекати. Всі розсілись по машинах. В машині батька Чонгука сіли: Юнгі, Намджун, Чімін та Джин, а в машині Давон були: Техьон, Чонгук та Хосок. Першим рушив батько Чонгука, а за ним поїхала Давон.
    Їхавши вже чотири з половиною години в двох машинах майже всі спали. В машині батька Чонгука не спали лише Юнгі та Намджун. Юнгі слухав музику в навушниках, та обіймав Чіміна, а РМ розмовляв з чоловіком, щоб йому нудно не було. В машині Давон не спав лише Хосок, він дивився у вікно, та думав про своє.
-Хося.
-М?- хлопець повернувся до Давон.
-Ти літати не боїшся? Це ж буде твій перший переліт.
-Не думаю, що боюсь. Але якщо мені буде страшно, то в мене є ти. До речі, навіщо ти взяла вихідний на роботі?
-Я знала, що ти кудись захочеш поїхати. Та я сама була б не проти. А тут ще такий шанс.
-Зрозумів...
-Хося, поспи трохи. Ми їхати до ранку будемо. Я всіх розбуджу.
-А як же ти?
-Я вже в літаку посплю. Зараз запитаю в Містера Чона, чи хтось в нього спить. -Давон весь час була на телефоні з батьком Чонгука, але в неї був вимкнений мікрофон. Давон натиснула на іконку мікрофона і заговорила:«- Містер Чон...
-Слухаю тебе, Давон.
-Скільки у вас сплячих?
-Двоє не сплять. А в тебе?
-В мене один. Скільки нам ще їхати?
-Ще три години. Потім пересадка на літак. В аеропорту буде стоянка машин, але вона платна. Я зареєструю дві машини на себе.
-Та не потрібно...
-Давон, не сперечайся зі мною. Мій син захотів поїхати, я це фінансую. З вас лише їжа і побутові засоби. До речі, як там Чонгук?
-Заснув як тільки машина поїхала.
-Добре, Давон. Всі взяли паспорти?
-Містер Чон, ми ж разом перевіряли. Всі все взяли.
-Добре. Давон через кілометр буде заправка. Туди заїдемо заправитись, перекусимо, кави вип'ємо і далі поїдемо.
-Я вас зрозуміла. Вимикаю мікрофон.»- Давон вимкнула мікрофон, та продовжила їхати. Через кілометр два автомобілі зупинились на заправці. Давон відстібнула ремінь безпеки, та вийшла з машини щоб купити перекусити, але перед тим як зачинити двері вона повернулась до брата.
-Тобі щось взяти?
-Ні, я не голодний, хіба, що води.
-Тоді вийди з машини, пройдись. Зупинка на півгодини, рівно о четвертій ранку ми приїдемо до аеропорту. Наш рейс відправляється шоста ранку, а потім ще перельот який буде двадцять одну годину, потім ще п'ять годин їхати з аеропорту, ну і дванадцята ранку ми заселяємось. -Давон пішла купувати їжу, а Хосок вийшов з машини. Трохи пройшовся, сходив в туалет і так продовжив ходити навколо машини. З іншого автомобіля вийшли: Намджун, Юнгі та Чімін. Чімін був сонний в кофті Юнгі, явно розбудили. Шуга був в футболці, а РМ будив Джина. Хосок підійшов до лідера.
-Намджун.
-Що?
-Мені будити Чонгука та Техьона?
-Так, розбуди їх нехай пройдуться, в туалет підуть.
-Добре, зараз.- Хосок підійшов до машини, та відкривши задні двері почав будити Чонгука.- Гук, вставай.- Чонгук розплющив очі.
-Бля, я так добре спав.
-Зараз зупинка, розбуди Техьона і пройдіться, далі ще довго їхати. - Чонгук послухав хлопця, та почав обережно будити Техьона. Хосок пішов до інших.

                                       «🧸»

    Те прокинувся. Розплющивши очі він зрозумів, що спав в обіймах з Чонгуком. Це розуміння гріло душу обох. Чонгук після тої самої ночівлі почав ставитись до Техьона не так як раніше. Чон почав набагато більше спілкуватись з Техьоном, більше до нього торкатись, залишався в Техьона вдома, щоб допомогти йому прибрати, після "культурних посиділок". Техьон ще більше закохувався в хлопця, але він боявся, що це брехливі думки, та надії.
    Чонгук почав забирати руки з Техьона, що нікому з них зовсім не хотілось, Чон вийшов з машини. Техьона окутав вечірній холод. Техьон сонний, мокрий, в одній сорочці сидів і трусився від холоду. Чонгук зрозумів в чому справа, він зняв з себе худі та протягнув Техьону.
-Одягай. Трусишся весь.- Те не став сперечатись, та мовчки одягнув худак залишивши Чонгука в одній футболці. Те вийшов з машини. Чон взяв хлопця за руку та повів за собою. Хлопці прийшли до туалетів, Чонгук затягнув Техьона за собою в кабінку, та закрив її на ключ.