4SA7HH

частина восьма

Техьон прокинуся, він зразу встав та пішов до зали. Хлопець привідкрив, та заглянув у кімнату. Хосок ще спав. Техьон пішов у ванну, виконав всі рильно-мильні процедури, та вийшов. Коли він відкрив двері, то перед ним стояла його матір. Те перше знякався, але потім почав сміятись разом з нею.
-Ти чого лякаєшся?
-Я не очікував, що хтось стоїть за дверима.- жінка хіхікнула.
-Я тут десь хвилину стою. Чекала поки ти вийдеш.
-Навіщо?
-Я зараз біжу на роботу. Там на кухні сирники є, тільки сьогодні зранку приготувала. Вони не солодкі, тому візьмеш в холодильнику варення. Поснідай зі своїм другом. А я побігла.- жінка швидко поцілувала Техьона в лоб і пішла до виходу.
-Удачі на роботі, мам.
-Дякую, синочок. - вхідні двері зачинились. Зі зали вийшов Хосок.
-Доброго ранку. Як спалось? Рука все ще болить?
-Доброго,- хриплим голосом говорив Хосок.- рука ще болить, а спалось… на диво добре. Я так не звик спати в такій тиші.
-Ми з мамою тебе розбудили?
-Ні, я не спав. Просто лежав закритими очима.
-Окей, тоді прийдеш на кухню, поснідаємо.
-Добре, зараз тільки свою морду лиця вмию.- Хосок пішов у ванну, а Техьон на кухню. Він поставив чайник, та сів за стіл. Хосок увійшов на кухню.
-Тобі чай, чи каву?
-Стакан води, майже гарячої просто води.- Хосок сів навпроти Техьона.
-А чому води? Якщо не секрет.
-В мене горло трохи болить від того, що я накричався вчора. Якщо я поп'ю води гарячої то все пройде.
-Може тобі, щось від горла?
-Ні не потрібно.
-Ну окей. Якщо, що звертайся.
-Я вже представляю скільки в мене пропущених від всіх. Від Намджуна точно дохуя.
-А чого ти до пацанів не пішов?
-Ну по перше, Юнгі не було вдома, він як завжди ночував в Чіміна. Тим більше я йому вчора по морді дав. РМ говорив, що ночує в Джина, мами Джина не дуже дружелюбно до мене налаштовані, по якихось невідомих мені причинах. А Чонгука батьки коли дізнались про мою сім'ю, то заборонили мені підходити до їхньої квартири, Чонгук мені говорив, що його матір думає якщо я з неблагополучної сім'ї, то точно в них щось вкраду. Тому в мене не було іншого виходу.
-А де ти раніше ночував якщо в тебе така ситуація?
-В під'їзді Джина на дев'ятому поверсі. Там коврик лежить.
-Ну і піздося звісно. Якщо тебе будуть виганяти з дому, то зразу іди до мене. Я розказав мамі про твою ситуацію, вона все розуміє.
-Добре, дякую тобі. - чайник закипів, Техьон заварив собі чай, а Хосоку налив гарячої води в стакан. Те сів за стіл та почав студити свій чай.
-Бери сирник, мама тільки сьогодні зранку приготувала. Тільки вони без цукру.
-А, що можна?
-Звісно, вона ж їх нам приготувала. Варення дати?
-Оу, дякую.- Хосок взяв один сирник, та почав його помаленьку їсти. - твоя мама дуже смачно готує, передай їй це.
-Обов’язково. Варення дати?
-Ні, не потрібно, а ти чого не їси?
-Мені ще не можна, я тільки інсулін вколов, треба почекати трохи.
-В тебе діабет?
-Так, але жити мені це не заважає.
-Бля, шкода тебе. Ти ж вроді, ще чимось хворієш? На фізрі вчора не займався.
-В мене астма, і вроджені проблеми зі серцем.
-Пізда, і ми ще тебе піздили. Я скажу своїм, що тебе бити не можна. Ми тебе рухати не будем.
-Добре, дякую, що ти розумієш мене. - Техьон теж почав їсти. Вони спілкувались з Хосоком, сміялись. Техьон дізнався, що той теж любить відеоігри, виявилось, що в нього з Хосоком багато спільного. Хлопці поснідали, та Хоуп почав збиратись додому. Хлопець вже взувався, Техьон стояв поряд і спостерігав. Хо піднявся і пожав другові руку.
-Дякую, що приютив мене. Я ввечері тобі напишу, або подзвоню.
-Немає за що, буду чекати твого повідомлення.
-Слухай, в мене ще одне питання.
-Уважно тебе слухаю.
-Твої очі. Це лінзи?
-Ні, в мене вони такі з народження.
-Вау, вони такі гарні. Ну все добре, зустрінемось.- хлопці попрощались, та Хосок покинув квартиру. Техьон пішов у свою кімнату.

                                      «🚬»