частина чотирнадцята

10 1 0
                                    

Техьон прокинувся. Сходив в душ, виконав всю ранкову рутину яка зайняла в нього півгодини, зібрав портфель, одягнувся та не снідаючи пішов до школи. Хлопець ніколи не снідав, деколи міг чай випити і то дуже рідко, мати трохи переживала за хлопця, але на силу його годувати не хотіла. Техьон йшов слухаючи музику в навушниках та переписуючись з Сойрін. Він попередив, що вечером зайде до них додому і можливо переночує. Сойрін ніколи не була проти хлопця, вона завжди була рада коли він приходив. А ще він знав, що його та чекає його маленька сестричка Нана, ці думки гріли душу. Дійшовши до входу в академію, він побачив Джина, та почекав його.
-Доброго ранку, Джин.
-І тобі привіт. До початку уроків в нас є ще сорок п'ять хвилин так, що можемо пограти.
-Пішли. - хлопці зайшли в школу. Джин хотів попросити ключ від кабінету за сценою, але чергова сказала, що кабінет відкритий. Джину це здалося дивним. Дійшовши за сцену актового залу, з кабінету чулась музика, така ніжна. Сокджин знав, що в кабінет недавно поставили арфу, але хто на ній міг грати? Далі почувся звук флейти, а потім сміх і голос Чіміна. Джин зайшов в кабінет. На підвіконні сидів Юнгі з флейтою, а на стільці біля арфи Чімін.
-О, Джин, привіт. - ззаду спини Джина показався Техьон. -Техьон, ти теж тут?
-Мені сказали, що тут фортепіано є.
-Так, вмієш на нього грати? А ти Джин на чому? Бачу в тебе в руках скрипка. - Чімін єхидно усміхався.
-Так…я напевно піду…
-Ні, якщо ти тут зі скрипкою, то це означає, що ти щось тут будеш грати. Тим більше коли я тут був то завжди бачив як лежить скрипка. А зараз її немає. Це твоя була?
-Так моя.
-От і чудово. Проходьте і закривайте двері. -Джин зробив великий крок вперед. Техьон зайшов за ним, та зачинив двері. Зняв рюкзак кинувши їх до решти, та сів за інструмент. Почав розігруватись. Джин повторив те ж саме, але він почав підлаштовуватись під музику Техьона.
-Техьон.
-Що?
-Спробуй це зіграти. - Джин почав водити смичком по струнах граючи вже приївшу йому мелодію.
-Це “La Campanella Rondo”? Просто я пам'ятаю, що грав це на екзамені в музичній школі. Зараз ноти знайду в інтернеті. -відкривши ноти Техьон почав грати. Перше йшов вступ, а потім те, що конкретно хотів Джин. Побачивши, що Юнгі з Чіміном, теж почали грати цю мелодію підлаштувавшись під Техьона, Джин теж це зробив. Музика звучала синхронно - і це головне. Арфа Чіміна добавляла більше ніжності, а флейта Юнгі - високих нот. Хлопці грали, насолоджуючись талантом один одного, без всяких підйобів і жартів. Вони б напевно грали цілий день, але на уроки теж йти треба. Всі покинули кабінет.

4SA7HHWhere stories live. Discover now