4SA7HH

частина дванадцята

У цій частині описано сцени фізичного насилля, та наркозалежність.

Намджун сидить біля Юнгі і вислуховує те, як Шуга сам називає себе довбойобом. Поряд сидять Чонгук та Хосок на підлозі.
-От скажи мені, а хто ж винен, що ти такий Єблан?
-Що ти ляпнув, блять?- Юнгі почав активно агресувати.
-Ти ніколи не слухаєш Чіміна коли він просить тебе не пити багато. Ви завжди сваритесь по цій причині. Але ти продовжуєш. І кожного разу коли ви сваритесь ти говориш який ж довбойоб, але ти продовжуєш пити і вживати не звертаючи увагу на те, що Чіміна це може ображати та ранити. - не закінчуючи свою фразу Намджуна перебиває Чонгук: - Тебе, блядоту, я з Чіміном тягнули бухого, вгашеного та обльваного, а ти замість того, щоб подякувати, що він взагалі вночі пішов на мій район, ти з ним чуть не побився. Ти його, блять, навіть не впізнав! - Чонгук почав переходити на крик. Хосоку було максимально не по собі. Йому було страшно, що зараз почнеться бійка. Намджун помітив, що Хосоку не комфортно в цій обстановці.
-Чонгук. -РМ заговорив строгим тоном. Гук замовчав.
-Я думаю, що Намджун правильно говорить,- Хосок подав голос. - ти робиш хуйню і не слухаєш людину яка тобі довірилась і щиро любить. Ти повинен вибачитись перед ним. І кинути хоча б наркотики. Я звісно розумію, що без гріха в цій кімнаті нікого немає, але ти зробив набагато гірше, ніж ми всі разом взяті. І зробив ти гірше не лише собі.
-ЩО ТИ БЛЯТЬ СКАЗАВ?! - Юнгі підскочив, та накинувся на Хосока.- ТИ ВИБЛЯДОК БЕЗ СВОЄЇ КЛЯТОЇ ДУМКИ. ТИ НАХУЙ ПОВИНЕН МОВЧАТИ В ТРЯПОЧКУ. - Хосок почав вириватись з-під Юнгі, але хватка його була набагато сильніша. Юнгі почали відтягувати. Шуга вдарив Хо в ніс за, що моментально отримав кулаком по обличчю. Бійку припинили.
-Не забувай яку хуйню ти зробив Джину і Намджуну, і замість тебе вибачався Чімін так, що ти йому ще винен за те, що він перед всіма вибачається за тебе. Таке вже не перший раз, тебе вже стільки раз могли відпіздити якщо б не Чімін. - Хосок направився до виходу та почав взуватись. - я сказав все, що думаю, далі розбирайтесь самі, я пішов. Хосок відчинив вхідні двері та вийшов гучно закривши їх. Решта продовжили розбиратись у ситуації.
Кров капала на сіру толстовку. Хосок хотів піти додому, але вирішив подзвонити до Техьона щоб в такому вигляді додому не приходити, а то ще більше отримає, тільки вже від батьків. Знайшовши потрібний контакт Хо набрав номер, та став чекати. Трубку підняли майже зразу, на тій стороні проводу грубим голосом почулось:
«- Ало
-Ало, я можу до тебе прийти?
-Добре. Ти пам'ятаєш куди йти? Чи геолокацію кинути? -Думаю, що пам'ятаю.
-Окей тоді як підійдеш до мого дому то подзвони. Я Джина пошлю нехай ворота відчинить.
-(Джина? А він, що там робить.) Добре, відключаюсь.»-Хоуп пішов до новобудов.
Підійшовши до воріт хлопець побачив як йому на зустріч біжить Джин. Підбігши старший побачив лице Хосока та різко зупинився.
-Йопти, що з тобою? - Хосок торкнувся рукою між носом і губою. Кров все ще текла.
-Нічого серйозного, просто удар. - Джин схопився за ворота, та наблизився до Хосока, що між їхніми обличчями залишалось п'ять сантиметрів.
-Не відкрию поки не розкажеш, що сталось. - Джин показав язик та віддалився.
-Джин пусти мене, будь ласка, холодно.
-Не впущу, до поки не розкажеш, що сталось і від кого в ніс отримав.
-Від Юнгі побились трохи! Все давай впускай мене.
-Ось так б зразу. -Джин відкрив ворота та Хоуп зайшов. Джин торкнувся пальцем під ніс Хосоку, та трохи розмазав кров. -Ще свіжа...Означає, що в ніс недавно дали.(Що ж ти хочеш? Тебе Юнгі послав сюди?)
Ти від Юнгі зараз?
-Так.
-Зараз ти будеш все пояснювати Техьону і підвипившому Чіміну. - Джин схопив Хосока за рукав, та потягнув за собою.
-Що пояснювати?- Джин різко зупинився, та відпустивши рукав Хосока схопив його двома руками за комір худі.
-Тебе ж Юнгі сюди відправив? Я ж правду кажу. Чи можливо тебе сюди Намджун послав, і ти дізнавшись хто зараз сидить з Чіміном незамітно звалиш до них, а в ніс тобі дали спеціально, для того щоб був привід прийти до Техьона.
-Джин...- Хосока перервав крик Техьона з вікна:
-Джин, що у вас там відбувається?! Давайте швидко йдіть в квартиру! - Сокджин відпустив Хоупа.
-Повезло тобі.
Хлопці зайшли у квартиру, розулись та пішли у кімнату. Техьон сидів біля Чіміна який мирно спав. Те обернувся лицем до дверного проєму, щоб привітатись з Хосоком, але побачивши його обличчя в крові трохи злякався.
-Джин, ну йоп твою мать.
-Це не я. Він прийшов такий. -Хосок кивнув. - а, що з Чіміном?
-Коли ти пішов пляшка вина буде ще наполовину повна. А Чімін вдув всю пляшку, по плакав і заснув. - Те дістав аптечку. Він посадив Хосока на ліжко та сів поряд з ним. Джин сів на підлогу та спостерігав.
-Хосок, ти нічого нам пояснити не хочеш? -Техьон дістав вату та став витрати кров яка з лиця пішла на шию під худі.
-Я був в Юнгі. Там ще Намджун і Чонгук. Ну і Юнгі нас зібрав, щоб поплакати і напевно він чекав, що ми його будемо жаліти, але Намджун почав говорити, що Юнгі не правий, Чонгук почав кричати, що він не цінує Чіміна, а я просто підтвердив слова Намджуна. Юнгі на мене накинувся і ось я отримав в ніс. - Техьон з Джином переглянулись. Те продовжував витерати кров, а Джин почав телефонувати Намджуну.
-Хося, тобі прийдеться зараз зняти худі, щоб я далі витер, ну і кофту застирав, щоб не було цих плям крові.
-А може не потрібно. Я і так можу піти. -Техьон важко дихнув.
-Дивлячись на реакцію Джина ти тут на довго. І я дам тобі свою футболку, або худі якщо твоє не висохне.
-Добре. -Техьон піднявся та відкрив шафу, а Хосок ще трохи мішкався. Зовсім свіжі, вчорашні порізи від грудей до бедра давали про себе знати трохи пекучим болем. Хосок понадіявся, що встигне зняти худі до того як Техьон повернеться, але він не встиг. Техьон ніби відчуваючи повернувся саме в той момент коли Хосок вже повністю зняв верх. Те стояв в повному ахуї. Хоуп стидливо опустив голову. Соромно. Між хлопцями повисла кількасекундна тиша. Першим її перервав Техьон. Він підійшов до Хосока, сів біля нього та поклав йому руку на плече.
-Навіщо? - хлопець говорив у півтоні, щоб зайві вуха цього не почули. Очі Хосока почали наповнюватись слізьми. Техьон взяв своїми долонями Хоупа за щоки та підняв його голову. Хо все ще відводив погляд- Хося, подивись на мене,- Хосок послухав та почав дивитись у ці чарівні очі. - якщо у тебе якісь проблеми, то ти можеш мені довіряти і все розповісти. Не потрібно робити собі боляче. Давай я оброблю твої шрами. Добре?- Хосок мовчки кивнув. Техьон налив перекис на вату та почав обережно водити по тілу старшого. Хосок трохи шипів. Коли Те закінчив він дав Хосоку свою велику чорну футболку. - будь ласка, не роби так більше.
-Добре, буду старатись так не робити. Тільки не розказуй нікому.
-Домовились. -Техьон взяв худі Хосока та пішов до ванної. Взяв з верхньої тумби соду, набрав у стакан холодної вони та змішав. Коли сода розчинилася, він застирав у розчині худі. Техьон поставив таймер на тридцять хвилин за залишив худі у ванній, та пішов до кімнати. На виході з ванної Техьона зловив Сокджин.
-Техьон, можна до тебе зараз прийдуть Чонгук, Намджун і Юнгі?
-Навіщо?
-Юнгі з Чіміном помиритись хоче.
-Якщо так тоді окей.- Техьон зайшов в кімнату, Чімін мирно спав, а Хосок просто сидів втупившись в стіну. За Техьоном зразу зайшов Сокджин. Хлопець підійшов по піаніно та почав однією рукою натискати клавіші. Звуки інструменту нагадували мелодію "собачий вальс". Згодом підключилась друга рука. Джин повністю зіграв мелодію та відійшов від фортепіано. Він повернувся до хлопців. Всі дивились на нього.
-І давно ти на музичних інструментах граєш?- Джин не знав як відмазуватись. Вдома коли він нервує то витягає з-під ліжка скрипку та грає "La Campanella Rondo" але про це знає лише Намджун.
Джин інколи сам не помічає того, що починає грати на музичних інструментах та забуває про те, що про це ніхто не повинен знати. Намджун про це сам чисто випадково дізнався, якщо б джин тоді не забув зачинити на ключ кабінет, то Намджун б не дізнався, але маємо те, що маємо. Всі дивились на Джина, але їх відволік стук в двері. Джин побіг відчиняти. Техьон пішов за ним. Відчинивши вхідні двері в квартиру зайшов Юнгі з симпатичним букетиком квітів. За Юнгі зайшли Намджун та Чонгук. Хосок вийшов з кімнати до хлопців.
-Де Чімін?
-В кімнаті спить.
-Я можу пройти?
-Звісно. Ти такі симпатичні квіти купив.
-Це хризантеми.
-Чімін любить ці квіти?
-Так. І ще якщо він надумає відпіздити мене квітами, то боліти не буде. - всі посміялись.
-Окей, проходь най остання кімната. Ми будемо сидіти в залі. Тільки Чімін випивший і трохи злий на тебе. Тому будь обережним. - Юнгі кивнув головою, та увійшов до кімнати, та зачинив за собою двері. Перше його увагу привернули плакати та фігурки, але він старанно не звертав на них уваги, що в нього погано виходило. Хлопець сів на ліжко та почав гладити Чіміна по волоссю.
-Чімінка, вставай.- ніжно промовляв старший. Чімін розплющив очі, та почав терти їх руками.
-Юнгі? Що ти тут робиш? - хлопець прийняв з лежачого положення сидяче.
-Миритись з тобою прийшов. Я усвідомив весь цей піздець і те, що тебе це дуже ранить, - Юнгі дав букет Чіміну - вибач мене, будь ласка, я буду менше пити і кину наркотики.
-Так ти все таки був наркоманом... Техьон не помилявся.
-Чімін, я обіцяю, я кину заради тебе! Клянусь!
-Я твої вибачення приймаю, але ти ще перед Джином та Намджуном повинен вибачитись. За те, що ти тоді розказав про їх стосунки. А вони їх швидше за все приховували.
-Не лише перед ними. Перед Хосоком теж.
-А з ним, що?
-Ми побились трохи в мене вдома.
-За що?
-За правду, Чімін, за правду. Хосок говорив правду, а я його, блять, не послухав і ми побились.
-Так в чому проблема зараз вибачитись? Давай разом підемо? -Чімін встав з ліжка та взявши за руку Юнгі потягнув до дверей. Вони вийшли з кімнати всі сиділи в залі, та просто розмовляли. -Хлопці! Вам Юнгі хоче де, що сказати. - після слів Чіміна всі замовчали. Шуга трохи замешкався та почав говорити:
- Хлопці, я хотів би перед вами всіма вибачитись за всю хуйню яку я вам зробив. Хосок, вибач, що ми сьогодні побились в мене вдома за те, що ти казав правду. Намджун, Джин, пробачте мені за те, що всім розказав про ваші стосунки. - Юнгі підійшов до Техьона та став перед ним на коліна.- Техьон, пробач нас всіх за те, що ми побили тебе тоді, мені Чімін розказав, що ти чуть не задихнувся, пробач нас всіх.- всі були шоковані, ніхто не очікував, що Юнгі встане перед кимось на коліна як знак вибачення. Техьон заговорив.
-Юнгі, зла я ні на кого не тримаю, всі ми вправі робити помилки.
-Але чому ти до нас віднісся з такою добротою. Хосока прийняв коли його побили. Нас до себе додому впускаєш. Чому? Якщо б зі мною так вчинили, то я б цих людей ненавидів.
-Ну по перше я не ти. По друге я тоді був на вас злий, але я не настільки сволота і я б в будь-якому випадку допоміг будь-кому з вас хоча б обробити рани. І я взяв Хосока до себе додому лише щоб це зробити, а потім він розказав мені про всю ситуацію і попросив телефон щоб подзвонити до Джина, але тоді Джин показав себе гнилою людиною, але наскільки я знаю ця ситуація вирішилась, тому я не буду її знову підіймати. А ви з Чіміном помиритись?
-Так.- після цих слів всі почали шуміти. Хтось аплодував, хтось кричав ура, а Джин притягнув ящик пива з кухні. Всі просто веселились, випивати, лише Техьон не пив. Він зовсім не пив алкоголю, адже його цікавив Джин.