4SA7HH

частина десята

Намджун розганяє на скейті по нічному Сеулі. Хлопець любив кататись на скейті лише в ночі, для нього ніч- це занадто особливий час суток. Він їхав в навушниках, курячи под випускаючи кільця солодкого пару з рота. Їхавши по тротуару Намджун не помітив Техьона який йшов йому на зустріч, та врізався в нього впавши зі скейту. Техьон не впав, він лише відійшов на кілька кроків назад.
-Намджун, все добре?
-Якого хуя ти тут робиш вночі?
-Гуляю.
-Перша ночі нахуй?
-Ну так. В мене теж питання до тебе.
-Я теж гуляю. - Намджун піднявся з тротуару його рука по лікоть була роздерта. Намджун витер кров з руки об білу футболку, та вже хотів їхати, але його зупинив Техьон.
-Ти не поїдеш в такому вигляді.
-А, що не так з моїм виглядом?
-В тебе рука роздерта, а футболка в крові.І якого хуя ти осінню вночі в футболці гуляєш?
-А тебе єбе?
-Так мене це єбе.
-Ну як єбе то перестане, йди нахуй, те що, ти допоміг Хосоку ще не означає, що ми друзі.
-Я зараз Джину подзвоню. -Техьон взяв з сумки телефон та почав шукати номер Джина. Намджун вхопив його за зап'ястя.
-Не дзвони, будь ласка, не хочу його тривожити посеред ночі. Веди мене туди куди хотів.
-Так би й зразу. Пішли до мене додому.
-Пішли. -РМ підняв скейт з тротуару, та пішов за Техьоном.

                                      «🛹»

    Техьон привів Намджуна до себе додому, їх зустріла його мама.
-О, синочок, ти сьогодні так рано.- жінка перше не побачила Намджуна.
-Доброго вечора, мама Техьона. - Намджун трохи засоромився. Він звик, що коли він до когось приходить, то ніколи батьків дома не було.
-Синок, а це хто?
-Мама, це мій друг, Намджун. Я тобі розказував про нього.
-А це той в якого ще хлопець є?
-Так це він. Ми підемо в кімнату, він просто зі скейту впав, руку поранив. Аптечка в мене?
-Так аптечка в тебе. Може вам чаю зробити?
-Я сам зроблю.
-Добре, ви веселіться, а я пішла спати.
-На добраніч, мам.
-Добраніч, синочок.- Жінка пішла до себе в кімнату. Техьон зачинив двері на ключ, роззувся та повів в кімнату Намджуна який вже давно був роззутим.

                                      «🛹»

    -Ти розказуєш своїй мамі абсолютно все?- говорив Намджун поки йому перемотували руку.
-Ну так, а що тут такого?
-Ну просто мама це не кенти. Була б в мене мама я б їй нічого не розказував.
-Ну моя мама знає про мене все. Доречі, а де твоя мама?
-В тюрмі сидить.
-За, що? Можеш розказати якщо для тебе це не занадто трігерно.
-Коли мені було десять років, то мої батьки розлучились і мене віддали мамі тому, що мій батько алкоголік, але мою маму на той період звільнили з роботи і в нас зовсім не було грошей і моя мама пішла на кражу, і вона попала на якогось дохуя багатого синочка, та її засудили, на скільки я не знаю, але зараз я живу з татом. На жаль. - Джун розказував цю історію усміхаючись, а Техьон був у жаху.
-Господи, можна тебе обійняти. -Але Намджун проігнорував і продовжив.
-Батько мій уєбан, він піздить мене кожного дня, просто так. Він весь час бухає, його друг в мої чотирнадцять влаштував на роботу,грузчиком, він начальник фабрики, тому в будні дні три рази в тиждень після школи я працюю. Я ще й круглий відмінник в школі. Коли закінчу школу хочу поступити на лікаря, думаю психологом буду, поступлю на лікаря, з'їду від батька, та закінчивши університет влаштуюсь до мами Джина на роботу, а Джин мріє піти по стопам матері, та теж у медичний піти, тільки його мама парамедик в армії, а він хоче на кардіолога піти. -Техьон був шокований тим чи, що Намджун не заплакав поки це говорив. Він зрозумів наскільки сильний Намджун.
-Я шокований. Як ти не заплакав? Ти дуже сильна людина. Доречі, можеш розказати як ти з Джином познайомився.
-Завжди згадую цю історію з усмішкою. В нас в школі за сценою є кабінет і коли я відносив папери завучу, то почув як хтось грає на скрипці. Я відчинив двері, та побачив дуже гарного хлопця. Не став його переривати, почекав поки він закінчив та почав йому аплодувати. В мене чуть та скрипка не полетіла. Ось так ми познайомились. Потім я з ним дружив рік, а сім місяців тому він запропонував мені зустрічатись, я його покохав з першого дня коли тільки його побачив, тому погодився. Але ти не говори Джину про те, що я тобі розказав,що він на скрипці грає він дуже соромиться свого таланту і просив мене не розказувати нікому про це.
-Ти розказуєш мені про те, що Джин грає на скрипці хоча він просив тебе нікому це не розказувати. Ти піздець логічний.
-Чувак, ти знаєш всю історію мого життя. Вважай, що я тобі довіряю. Тому я тобі довірив секрет Джина.
-Який ж ти довічивий.
-Я не довірчивий, я просто бачу, що ти людина хороша. - Техьон закінчив бинтувати руку.
-Все я закінчив. Знімай футболку.
-А це навіщо?
-Щоб її замочити, щоб вона нормально відстіралась. Вона до завтра висохне і ти підеш в чистій футболці.
-Ти мені пропонуєш в тебе ночувати?
-Ну так, а що тут такого?
-Ну та мені якось не зручно.
-Та нічого, на підлозі біля мене спати будеш.
-Виєбеш мене поки я спатиму?
-Це я питати повинен. Все давай зуби мені не заговорюй, знімай футболку.- Намджун зняв футболку і кинув її в Техьона. Техьон зловив її перед своїм лицем, та пішов у ванну замовчувати її у холодній воді. Намджун розглядав кімнату Техьона. Стіни були обклеєні плакатами різних серіалів, метал груп, та аніме. Під стелею була приклеєна світлодіодна стрічка. На столі були різні аніме фігурки, яких прикрашала гірлянда. Більшість поличок в шафі-стелажі прикрашали книги та манга, на деяких стояли величезні зібрані набори лего, а в самому низу, на поличках стояли коробки та ще не зібрані набори лего. На столі лежав інгалятор, якісь таблетки та відкритий чумаданчик з приладами для вимірювання цукру в крові. Намджун підійшов, глянув на прилади, йому чомусь стало трохи соромно. Хлопець підійшов та почав розглядати зібрані набори лего, на поличках красувались корабель Титанік, будинок з фільму “Сам у дома”, та Колізей. Хлопець сів на підлогу, він побачив три ще не зібраних набори Хогвартсу, замку Дісней та корабель зоряні війни. Внутрішня дитина Намджуна плакала. Він міг лише мріяти про таке.