4SA7HH

частина вісімнадцять

«🧸»
    Техьон вечером йшов з курсів. На вулиці темніло, вже ледве світили ліхтарі. Йшовши в ледь освітлений переулок Техьон побачив як хтось лежить спертим до стіни. Підійшовши ближче хлопець побачив знайомі білі кросівки. Він посвітив ліхтарем на обличчя невідомого. Зрозумівши, що це Чонгук, Техьон злякався, але взявши себе в руки перевірив чи присутній пульс.
-(пульс є)- Техьон викликав таксі, щоб привезти Чонгука до себе додому. Якщо не зможе нічим допомогти, то поїде з ним в лікарню.
    Машина приїхала. Техьону прийшлось попросити допомоги щоб посадити Чонгука в машину. Водій допоміг хлопцеві посадити Гука. Техьон сів сам. Доїхавши додому, хлопець оплатив за двох. Потягнув Чонгука в під'їзд. Затягув в ліфт, натиснув кнопку дев'ятого поверху. Ліфт приїхав. Техьон потягнув Чонгука в квартиру. Матері ще вдома не було, Техьону це здалось дивним, але зараз в нього була інша проблема. Хлопець потягнув Техьона в свою кімнату
    Те зняв верх хлопця, та оглянув Чонгука більш детально. Волосся яке прилипло до його обличчя від крові та поту, розсічена брова, синяки по всьому тілу. Він хотів ще оглянути його ноги, але для цього прийшлось б зняти його штани, а Техьону цього зовсім не хотілось. Ще його збентежили шрами на руках. Вони були маленькі, білі, більше схожі на опіки. Те взяв нашатирний спирт, та підніс Чонгуку до обличчя. Хлопець вдихнувши отямився. Він оглянувся навколо.
-Де я?
-Ти в мене вдома.
-А, що я тут роблю?
-Я тебе в переулку без свідомості знайшов. Що ти там робив?
-Мене відпіздити.
-Я міг навіть не питати. За, що?
-За минуле моє грішне.
-Навіть не буду питати, що сталось.
-А чому я голий?
-Мені потрібно було тебе оглянути. Йдем голову тобі помиємо.
-Навіщо? Можна я додому піду.
-Не можна. В такому вигляді додому не пущу. Пішли голову мити, в тебе волосся в крові.
-Добре. - Чонгук піднявся і пішов за Техьоном. Вони прийшли у ванну кімнату.
-Нахиляйся над ванною. - Чонгук вирішив не сперечатись, а то мало, що. Нахилився. Прохолодна водичка потекла по голові та шиї. Кайф. Поки Техьон мив хлопцеві голову, то помітив ще продовгуватий слід ззаду на шиї. -(Удар тупим предметом. Сильний удар.)- Техьон помив волосся, накинув хлопцеві рушник на голову, та повів у кімнату. Висушив йому волосся, та почав обережно водити по ранах ваткою зі спиртом. Чонгук шипів, ти бив себе по нозі. Техьон поклав свою долоню йому на руку. Їхні обличчя були максимально близько. Ще кілька сантиметрів і вони б поцілуватись. Чонгук думав про це поки Техьон обробляв йому рани. Хлопця добило те, коли Техьон почав намазувати на його живіт мазь від синців. Вона була така холодна.
-Все я закінчив.- Техьон піднявся на ноги, та підійшов до шафи. Та кинув в Чонгука футболку та штани.
-Це навіщо?
-Ти сьогодні спиш в мене вдома. Біля мене будеш. На підлозі поспиш. Тому переодягайся. - Чонгук послухав хлопця, та швидко переодівся. Техьон взяв свої речі та відійшов у ванну. Гук розглядав спальню Техьона. Все таке яскраве, красиве. Стоять книги, зібрані набори конструктора, аніме фігурки, на стінах постери. Відчуття ніби потрапив у музей. На столі стояло сімейне фото. Чонгук підійшов глянути. Взяв рамку з фото до рук та почав розглядати людей на ній. На фото були: Техьон в якого маленька дитина сидить на шиї, якась жінка брюнетка у сорочці та штанах у клітинку, чоловік який обіймає однією рукою якусь жінку явно японку, та двоє підлітків.
Техьон зайшов у кімнату, та побачив Чонгука.
-Слухай, Техьон…
-Слухаю.
-Твій батько має дві дружини?
-Якби так, але ні,- Техьон сів біля Чонгука, взяв з його рук фото, та почав показувати де хто.- я сиджу із Наною, дівчинка яка в мене на шиї, вона дитина мого батька і Сойрін. Тьотя Сойрін з моїм батьком сидить обіймається. Моя мама сидить поряд зі мною. Ці два підлітки це Кайл і Нара. Вони перші діти Сойрін від її першого шлюбу. Я відповів на твоє питання?
-В тебе розлучені батьки?
-Бінго!
-Як твоя мама ставиться до другої жінки твого батька?
-Просто чудово. Вони з нею дуже близькі подруги. От я на сто відсотків упевнений, що мама зараз з нею, тому вона повернеться під ранок.
-Заздрю тобі… теж хочу щоб мої батьки розлучились.
-А чому так?
-Батьки дуже сваряться…- Чонгук опустив голову.
-До бійки доходило?
-Бувало, але зараз вони майже не розмовляють. Посварились сильно. - хлопець повернув голову. Його увагу привернуло фортепіано.- ти на піаніно граєш?
-Не говори піаніно. Це фортепіано.
-Яка нахуй різниця?
-Немає піаніно. Є фортепіано, рояль, оргáн, синтезатор. Піаніно немає.
-Тоді люди які грають на фортепіано…фортепіаністи?
-Піаністи. Знаю, логіки немає.
-А зіграй щось, будь ласка. - Техьон сів за інструмент. Трохи подумав, витягнув з папки ноти та почав грати Бетховена. Чонгук сидів та уважно спостерігав за тим як рухаються руки Техьона. Те дограв та повернувся до Чонгука. -Так агресивно.
-Ну як вже є.
-А щось ніжніше можеш зіграти?- Техьон почав шукати ноти.
-”Love story Indila” підійде?
-Давай.- Техьон знову заграв. Він дограв композицію до середини, трохи збився і сміючись почав грати собачий вальс. Чонгука це теж розвеселило.- а навчи мене.
-Тебе собачий вальс навчити?
-Так.
-Ну то сідай. -Техьон встав уступаючи місце Чонгуку. Гук сів за інструмент. -Зажми педальку,- Чонгук послухав хлопця. - руки тримаєш так, ніби в них яблучко. -Техьон показав як. Гук повторив. Перше Техьон показував як грати, а потім Чонгук старався за ним повторити. Виходило не з першого разу, але Техьон був терплячим і продовжував вчити. Через годину в Чона вийшло зіграти маленький шматочок композиції.
-Так важко.
-Згоден.
-Як ти так вмієш швидко руками рухати?
-Не знаю. Якось так навчився. З дитинства на фортепіано граю. Десь з чотирьох років.
-Ого.
-Йдем спати?
-Техьон…
-Що?
-Мені трохи соромно просити. Але можна з тобою спати?
-Ем…-Техьон трохи помовчав. Чонгук жалісно на нього дивився своїми глибокими чорними очима. -добре.

                                       «🧸»

    Чонгук лежить з Техьоном в одному ліжку.
-Ти не боїшся, що такий гомік як я…- не договоривши фразу Техьона перебивають.
-Та все, не починай. Сам колись відкрито хлопців кохав. Поки мені ніж в живіт не встромили за це. Тому я робив вигляд ніби ненавиджу гоміків. А потім Юнгі з Чіміном замутили, Джин з Намджуном.
-Поясни мені одне. Нахуя ви тоді мене побили? За те, що я гей? Так Юнгі з Чіміном тоді відкрито зустрічались. І Юнгі мені сказав, що ти знав про це. Нахуя був весь цей цирк, якщо в ітозі ти зі мною в одному ліжку?
-Якщо б Юнгі професійно не займався боксом то його б не взяли.
-А Джин?
-Він просто качається. Ну і він з Намджуном створили компанію. А Чімін просто з нами гуляє, бо його бере з собою Юнгі.
-Тоді навіщо ти мене побив? Це ж була твоя ідея.
-Я взяв приклад з Юнгі. Він колись теж побив Чіміна, але різниця між тобою та Чіміном в тому, що його запіздували в лікарню, а тебе врятував Чімін.
-Я не розумію твоєї логіки.
-Я сам себе іноді не розумію.
-Але ж ти хороший.
-З чого ти це вирішив?
-Ну принаймні по тому, що ти мене обіймаєш.
-Ой вибач.- Чонгук хотів прибрати руку, але його зупинив Техьон.
-Я ж не казав, що мені це не подобається. Не бійся, я не кусаюсь.
-Я просто не можу заснути якщо щось, або когось не обійму. В мене вдома є іграшка, плюшевий кролик. Мені його подарували як тільки я народився Йому вісімнадцять років. Я з ним сплю все життя. Якщо його немає зі мною коли я десь ночую, то мені тривожно.
-А зараз тобі нормально без нього?
-Так, тому, що я обіймаю тебе.- Техьон проігнорував це, але засоромився. Йому самому було приємно, що його обіймає Чонгук. Невже Техьон закохався?
    Рука Чонгука перемістилась на груди. Хлопець намацав пальцями якусь ямку між грудьми.
-Техьон.
-Що?
-Що це в тебе за ямка між грудьми?
-Шрам від операцій на серце. Все харе мене мацати. Нам рано вставати на уроки.
-Добраніч Техьон-а.
-Добраніч.

                                        «🧸»