Відпочинок і кохання

61 4 4
                                    

Ранок. Дівчина потягнулася і встала.Скрутивши  татамі¹ вона пішла вмиватися.
Завтра вони їдуть назад в місто. За цей час, вона познайомилась з багатьма людьми. Більшість з них стали її друзями. Найтісніше з них, вона спілкується з Сугою,Кійоко і Куроо.
Почистивши зуби і прийнявши душ вона одяглась. Сьогодні у них матч з слабкими школами, тож вона не напрягалась.
Коли вона йшла в їдальню, то зіткнулася з Сугою.

-Добрий ранок. Як спалось? Кошмари більше не снились?
 
Останнім часом, Тео тривожать кошмари. З ними вона поділилась Сугою, а він старався їй допомогти.

-Добрий. Ще інколи бувають, але в основному немає. Дякую, що допоміг.

Їй Коуші порадив, пити на ніч тепле молоко і провітрювати кімнату. І це справді допомогло. За це, дівчина була дуже вдячна йому.

-Я завжди радий допомогти тобі, тож звертайся.Сьогодні на сніданок рис з карі. Я чув, що тренери щось планують.

-Хмм, цікаво. Може якесь святкування? На кшталт закінчення табору.

-Може бути. Оо он і столова.

Друзі увійшли в середину і розійшлись по командах.
До неї підсів Кіта з Суною. З останнім, вона нарешті знайшла спільну мову. І вони тепер друзі(?) Але це ще під знаком питання. Бо хто знає, що буде далі.

-Приємного апетиту. -сказав тренер.

-Приємного апетиту. -відповіли інші, після чого прийнялися їсти.

Поснідавши, дівчина пішла на сходи в покинутому корпусі. Там майже ніхто не ходить, тож вона не переживала. Вона ходить туди малювати. Немає шуму, немає лишніх очей, і вона може понуритись в себе.
Сидівши і малюючи пейзаж, вона почула чиюсь присутність. Повернувши голову, вона побачила Кодзуме.Він дивився на її малюнок. Від цього Тео трохи засоромилась, бо майже нікому їх не показувала.

-Красиво. -лише й промовив він.

-Дякую.

-Не хочеш.. попрактикуватись на людях?..Наприклад, на мені?

-Що?

-Не хочеш мене намалювати? -впевнено спитав він.

-Я не проти. От тільки..Я не дуже людей малюю.

-Я впевнений в протилежному. -сказав той.

Він встав і сів перед Тео, його волосся було заплетено в хвіст. Між ними було лишень, 10 сантиметрів.Вони дивились один на одного не кліпаючи.Першою отямилась Тео.

Моя волейбольна Історія♾︎ Where stories live. Discover now