Моя волейбольна Історія♾︎

Нові знайомства

Їх повели заселяти. Оскільки Тео дівчина то її поселили в одну кімнату з менеджерами.

Пов Тео:

Так фух..потрібно з кимось познайомитися. О! А це часом не менеджер Карасуно?Підійду но я.
-Ее.. Привіт. Я в таборі перший раз. Мене звуть Тео Міядзакі, А тебе?
-М? Привіт. Мене звуть Кійока Шимідзу. Наскільки Я зрозуміла то ти новий гравець Інарідзакі, правильно? -посміхнулася вона.
У неї був середній ріст, приблизно як в мене. Її волосся спадало на плечі, воно ідеально підходило під її блакитні очі. Також у неї були пухлі губи, під якими знаходилась приваблива родинка.На ній були одягнені окуляри, з акуратною оправою.

-Так. Приємно з тобою познайомитись. Не проти піти прогулятись, по території табору?

-Так, звісно. Пішли, Я вже закінчила складати речі.

Ми з нею вийшли за двері, як на нас налетіло двоє хлопців. Один був лисий  і чимось був схожий на хулігана, а другий низький з смішно залакованим волоссям, яке посередині було пофарбоване в світлий.
-Шимідзу-семпай! -крикнули вони разом, й кинулись на мою нову подругу. Але вона ухилилася.
-Танака-кун, Нішиноя-кун у вас зараз розминка, тому повертайтеся до команди.
-Слухаємось! -після чого побігли в протилежну нам сторону.
Кійока глибоко видизнула і поправила окуляри.
-Схоже, комусь вони докучають.-сказала Я.
-Є таке- відповіла вона.

Ми з нею гуляли приблизно пів години і думали вже вертатись. Коли ми йшли до входу то зіткнулися з світловолоссим хлопцем.

-Добрий день, Шимідзу.

-Добрий, Сугавара.

-О, а це, що за мила дівчина.

-Це новий гравець Інарідзакі.

-Мене звуть Теодора Міядзакі, можна просто Тео. -відповіла я.
Хлопець протягнув руку.

-Я Сугавари Коуші,приємно познайомитись. -посміхнувся він.

Від нього прямо віяло теплом, й дружелюбністю. Він саме той тип людей, яких не вистачає кожному. Його шоколадні очі дивилися на мене з ласкою та добротою.
Було б добре, щоб таких людей, як він, було більше в нашому світі.

-Це, взаємно-потиснула руку Я йому у відповідь.

-Щож, мені пора, а то чую, що Кагеяма з Хінатою вже скоро поб'ються,-сказав він його менеджерові-Потім зустрінемось ще, Тео- підморгнув він мені, й пішов.
Пройшли ми до кімнати вже без інцидентів.
Почекавши поки всі підуть в душ, пішла Я.
Теплі каплі стикали по моїх плечах. Тіло поринуло під гарячу воду. Невже я сплю? Я дійсно змогла почати життя з чистого паперу. Я маю те про, що тільки й мріяла. Любляча сім'я, коло друзів, улюбленне заняття.
Постоявши ще так трохи, Я вийшла і одягла піжаму.
В кімнаті ще горіло світло і ніхто не лягав.
-Я вийду, пройдуся-промовила Я Шимідзу, на що та кивнула.
Проходячи повз коридори, Я вдихала свіже повітря, яке долинало з вікон. Було літо, тому вечоріло пізно. Пташки ще цвіріньками за вікном, а сонце потрохи ховалося за горизонт.
Я присіла на підвіконник, як раптом мого плеча доторкнулася долоня..

  To be continued..

-Щож всім привіт! Дякую велике за ваші перегляди. Я б хотіла дізнатися вашу критику,щодо фф, оскільки Я вперше його пишу. Тому напишіть, щоб ви хотіли додати, а що вам подобається й не подобається;)