-ВАЛИМ!
-АТСУМУ Я ТЕБЕ ЗАБЬЮ!!
-А НУ СТОЯТИ
Щож сталось? Спитаєте ви, А Я вам скажу:
Мія покликали Тео гуляти по околиці міста, як Тсуму запропонував піти в одне місце.
Осаму й Тео задавалися питанням куди він їх веде і тут вони зрозуміли.
-Серйозно? Заброшка?-подав голос сіроволосий.
-Нє ну а шо? Я тут часто зависаю)
-Може не треба йти? Все ж таки тут може хтось жити.
-В цій норі? Та нііі.
-Окей окей, якщо ти настільки впевнений, то можемо зайти.
-Так би Я одразу!
Наша трійка зайшла в двоповерхову будівлю, вона нагадувала покинутий сільський будинок.
Вони були на другому поверсі, як почули скрип.
-Ви це чули?-Тео
-Та не парся ти. -Атсуму
-Я погоджуюсь з Тео-Осаму.
Ви пішли далі і почули лаяння собаки й чоловічий голос.
-ВИ ХТО ТАКІ, ЩО ПОСМІЛИ СЮДИ ЗАЙТИ?!
-ААААА-Крикнули друзі.
-БОБІК ФАС!!
-ВАЛИМ!
-АТСУМУ Я ТЕБЕ ЗАБЬЮ!
-А НУ СТОЯТИ.
Вони бігли як найшвидше, але Тео не мала такі довгі ноги, як брати тому старалась їх наздогнати.
-ТЕО ШВИДШЕ!
-Я Й СТАРАЮСЬ!
Її взяв під руку Осаму й потім перекинув через плече. Вийшло так, що він побіг швидше й Тсуму відставав.
-А Я?!
-САМ ДОБЕРЕШСЯ!
Він з дівчиною вистрибнули з будинку й опинилися на вулиці, але не переставали бігти.
Вони перетнули 20 метрів від будинку спиняючись.
-А де Атсуму?
-Не знаю. За нами мав би бігти.
Після цього ви почали шукати його поглядом, як позаду них повстала фігура.
-НУ ВИ Й КИДАНУЛИ МЕНЕ! Я ДУМАВ МЕНІ КІНЕЦЬ! -Викрикнув Тсуму.
Повернувшись дівчина й сіроволосий почали сміятись на всю вулицю.
-Чого смієтеся?!
-ХАХПАХА!
-ХАХАХАХПХПХ, ПОДИВИСЬ НА СВОЮ ГОЛОВУ!
Сам блондин був весь в болоті, до нього приліпилось листя, а на голові красувалося собаче гівно.
-Фу! Заберіть це від мене!
Вони почали ще більше заливатись сміхом.
-Що тут коїться?.. АХАХАХУХХКХАХ- повернувшись на голос, вони помітили Рінтаро, той в свою чергу почав фотографувати жертву цього булінга.
-Ууу, бачу у вас тут дуже весело-сказав він й окинув їх поглядом, й трохи довше зупинився на дівчині. -Ви вже чули, що ми їдемо в літній табір?
-Табір?
-Ага, там будуть багато інших команд.
-Юхуу, ми поїдемо в табір-крикнув блондин в якого різко змінився настрій й налетів з обіймами на дівчину.
-Фу! Відійди! Ти весь смердиш!
-Я ж з тобою ділюся, чого так скиглиш?
-Тсуму відійти від неї. -сказав сіроволосий.
Після цього ті знову почали битися, а це знімав Рінтаро.
-Я напевне додому, бувайте. -сказала молодша Міядзакі, але близнюки її навіть не почули.
-Бувай бувай, котику! Чекаю коли твоя бабця мене знову покличе! -сказав Суна. Останні тижні він лише й підколює її, що сильно вибісує дівчину.
-Відвали.-сказала та закотивши очі й рухаючи додому.
***
-Я вдома!
Але на це ніхто не відповів.
-Агов хтось є вдома? Нарі! Сузукі! Бабусю! Сара! Де всі?
Пройшовши в вітальню її різко схопили за плечі й за ломали руки.
-Цікаво скільки нам заплатять за внучку самої Міядзакі? -прозвучав позаду голос, після цього їй приклали якусь тряпку до лиця. Тео почала втрачати свідомість.
To be continued..
Ваш автор повернувся! Велике дякую за перегляди, їх вже майже 200!
ВИ ЧИТАЄТЕ
Моя волейбольна Історія♾︎
Fiksi Penggemar-Життя прекрасне і неймовірне! Просто потрібно цінувати його. Жити наче в перший і останній час.Забути минуле і жити теперішнім.Воно чудове.. -говорила вона собі все своє життя. ___________ Дівчина переїхала з України до своєї бабусі в Японію, бо...
