Моя волейбольна Історія♾︎

Нові знайомства і вечірній сюрприз

На наступний день Тео прокинулась досить рано.
Дівчина вмилася, почистила зуби, поснідала.
Сьогодні був вихідний, а це означає, що школи не буде.
Дівчина вирішила піти на пробіжку біля міського озера й водночас прогулятися.
Вона одягла зручний їй одяг і вийшла з будинку.
Вона спостерігала, як машини плавно їдуть, як мами гуляють з дітьми, як компанія підлітків весело розмовляють.
Коли вона побігла в парк то на неї навалилися двоє людей. І як я думаю всі вже зрозуміли, це-брати Мія(ну хто ж ще міг в вихідний навалитися).
-Хлопці, ви мене зараз придушите.
-Ооо привіт Тео! -крикнув блондин.
На відміну від свого брата Атсуму так і лежав на дівчині.
-Гівнюк вона ж попросила встати з неї.
-А, ой, вибач!
-Нічого. Що ви тут робите?
-Ми прийшли на стадіон по тренуватися з друзями, хочеш з нами піти?
-Хм, ну я не проти.
Компанія пішла в бік стадіону, вони весело щось обговорювали і сміялись. Коли вони вже підходили, то на них летів м'яч. Осаму відбив м'яч, але він не полетів в протилежну сторону, а направився на Міядзакі, Атсуму хотів врятувати Тео, але не встиг, бо вона вже сама відбила і так, що він чуть не повалив на землю одного з їхніх товаришів.
-Ого.. -промовили в унісон брати.
Інші ж просто стояли з відкритими до Маріанської впадини ротами.
-Вибач будь ласка.
Це сказав темношкірий хлопець, який кинув цей м'яч. Було одразу зрозуміло, що він не японець.
-Ти серйозно?! Я думав ти її прибєш!-викрикнув Атсуму
-Атсуму все в порядку, я ж його відбила. -промовила Тео-не переживай ти не винний, що попав в мене, бо ти не думав, що попадеш. -сказала вона до того хлопця.
До них підійшли ще двоє хлопців. Одного ти не знала, а другого ти здається десь бачила.

"Думки Теодори:Хм, я його точно десь бачила.. А точно він же здається був вчора з тими хлопцями яких відігнав Акааші, Суна здається.. "
-Так, давайте я вас познайомлю, Тео знайомся це Кіта Шинске,Аран Оджиро і Суна Рінтаро!
-Приємно познайомитися)
-Взаємно. Як добре усвідомлювати, що в наш час є ще такі виховані дівчата-промовив Кіта.
-Таак, а ще вона досить розумна, талановита, красива, а і доречі вона напів українка! -Атсуму
-Справді?! Ого, а я то думаю чи ти точно японка. В тебе просто такі зелені очі! -Аран
-Дякую, але не потрібно мене так і вихваляти не всі ж люди є ідеальні.
Компанія гуляла десь ще 3 години, але потім хлопці пішли бо вони сказали, що у них тренування.
Дівчина направилась додому бо до неї подзвонила бабуся і повідомила, що її чекає вдома так званий "сюрприз".
Тео вже підійшла до будинку й відчинила двері. Вона всю дорогу думала, що ж мала на увазі бабуся, бо вона це сказала було досить загадковим голосом. Дівчина увійшла в коридор, роззулася і пішла в головний зал.
Там на дивані сиділа її бабуся і..хлопець?Вони пили чай й бабуся, щось питалася в нього. У нього було пофарбоване в блонд волосся, але коріні були натурального кольору. Очі переливалися оксамитовим відтінком  жовтого. У нього були довгі акуратні пальці й сам він був середнього зросту.
-Привіт.. -промовив він побачивши дівчину.
-Привіт..

--------------
Ураа, я нарешті повернулася. В мене настали канікули! До речі як вам фанфік і чи є ще фанати хайкью, а то я їх рідко зустрічаю(