Розділ 12

45 3 15
                                    


Її руки міцно стискають мої, Емері досі налякана й шокована.

Моя голова гуде питаннями та думками. Я не відриваю погляду від Лоренцо, слова Роберта крутяться в голові.

"Він твоя права рука, але чи вірний він тобі, Флавіо?"

Лоренцо мій друг, моя права рука і моє довірена особа. Я довіряв йому, як самому собі. До сьогодні.

Ніхто не знав, що за мною погоня, ніхто б не здогадався куди я звернув. Я пропалюю його поглядом, а він іноді дивиться на мене через зеркало заднього виду. Коли погляд Лоренцо ковзає на Емері, я готовий випустити кулю в лоб своєму другові.

Якщо він зрадить мене, то я відриватиму частини його плоті повільно й з насолодою. Він не лише йде проти мене, він ставить життя Емері під загрозу.

Мою увагу привертає дівчина, вона рухається в моїх руках, притискається головою тісніше до моїх грудей. Я хочу застогнати від важкого почуття в грудях. Я так хочу відчувати присутність цієї жінки, як і хочу вберегти її від темного світу.

Дивлячись на неї, я зовсім забуваю за Лоренцо. Мене поглинає вона, і я не здатен з цим боротися. Абсолютна чистота пробивається повз мій морок і заповнює мене до країв. Емері. Одна Емері залишається в моїй голові.

***

Тиша роз'їдає мій мозок. Я покинув будинок Бруксів годину тому, за цей час я здається дійшов до піку божевілля.

Мене переповнюють сумніви й страхи. Єдине правильне, що я точно знаю це моє кохання до тієї жінки, та необхідність піти з її життя. Не нести свою отруту в її життя.

Я не хочу покидати її, хочу лише глибше залізти в її серце. Забрати собі її душу, кохання, перший секс, забрати собі всю її. Назвати Емері своїм прізвищем, зробити своєю дружиною і божеволіти нею вічність.

- СУКА. - кричу на весь будинок. Темні холодні стіни, поглинають огидний крик. Вони бажають денного світла, так само, як я бажаю Емері.

Від безвихідності я божеволію. У мене починаються проблеми з бізнесом, зрадниками й підозрами на мого друга. Але моя голова не може думати ні про що, окрім Емері Брукс.

Це стає болячкою, навʼязливою думкою і я не можу це припинити. Лише один антидот, вона ж сама.

   Щось щемить в грудях від переповнення емоціями. Дух запирає, я важко дихаю.

Це буде не правильно.
Кричить здоровий глузд, поки демони в мені бунтують.

Крок до вічностіWhere stories live. Discover now