Колись, науковець та популяризатор науки, фізик Мічіо Каку, казав, що це неможливо...
« Проблему старості ми теоретично можемо вирішити, але я маю сумнів, що квантові комп'ютери можуть врятувати людство від міжособистісних проблем, які виникають у процесі спілкування. Ці процеси дуже складні ще й тому, що відбуваються на тлі соціальних взаємодій. У будь-якому разі нам треба знайти якийсь шлях, щоб об'єднати людей, спонукати їх жити у світі, замість того, щоб постійно вести війни.
Які проблеми квантова ера вирішити не зможе? Є одна річ, яка зараз квантовим комп'ютерам не по зубах: викорінення таких людських слабкостей, як бажання вести війни чи заздрість. Еволюція дала нам можливість боротися, дала нам здатність захищати те, що належить. Еволюція нагородила нас безліччю рис, одні з яких сприятливі й приносять людству користь, інші — ні. Але еволюцію це не хвилює. Вона просто створює людей, здатних вижити. І якщо для виживання потрібно вбити інших людей, то з погляду еволюції нехай так воно і буде. І саме тому люди настільки далекі від досконалості.»
Вкотре це було сказало?
Так, я погодилась. Бо це був мій єдиний шанс втекти звідси...
– В мене для тебе сюрприз. Нарешті Катруня приєдналась до нас. З хвилини на хвилину вона має підійти.
Я, звісно, запищала з радості. Побачити давню подругу, за яку переживала всім серцем так довго, що ще може покращити мені настрій? Авжеж не присутність Юльці.
– Вони обидві будуть поряд із тобою. Змирись, тебе треба захищати. Це я можу довірити лише собі та їм. Зараз в мене є дуже важлива справа. Маю бажання класифікувати всі видозміни людей та знайти до кожного класу приблизну протидію. Вважаю це можна буде дорого продати. Ми маємо стати потрібні новій системі, стати її частиною, щоб захищати таких, як ти, Бажано.
– О... Таких слабких. Чи не це ти хотів сказати?
– Еволюції потрібні всі. В її системі координат не всі зверху або знизу, посередні люди теж її частина. Слабкі теж. Це як емоції та почуття. Неможливо завжди відчувати їх повноту. – Зорян підійшов дуже близько до мене, – Щастя, любов... хіба ми зможемо оцінити їх, якщо не будемо відчувати різниці за їх відсутності?..
А потім він просто розвернувся й пішов. От такий він, Зорян. Дивна людина та вірний... друг. Ми з Юльцею вперлись очима одна в одну. Потім Юльця пхикнула та приземлилась на канапу. Наша ворожість не була доречною, але переступити через себе я чомусь не могла.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Заграва нового світу
Science FictionПовість в жанрі наукової фантастики розповідає про дівчину, яка живе після Великої війни, в світі, що переходить на новий рівень свого існування. Її коханий обирає іншу. Їй доводиться попрощатися з найріднішою людиною. Вона їде до батьків, щоб пові...
