То було тіло хлопця, трохи старшого за нас. Під ним вже намалювалась калюжа крові. Спотворене, розчавлене силою тяжіння тіло підібгалось та вскочило. Бійка була прямо над нами, на даху. Тож коли хлопець встав, хоч і ушкоджений, проте живий, інші сплигнули до нього.
Мені вже зовсім не хотілось їсти, відраза й страх змусили мене виблювати. Саме це затримало нас й моїм подругам довелось взяти участь в бійці. Проте, якби Катруня всіх отруїла, її б зачинили, можливо назавжди. Битись довелось Юльці, а Катруня лише прикривала мене, готова будь якої митті використати свій дар.
Так, хлопці були видозміненими. Троє напали на одного, вони чи то не зійшлись в думках, чи то випробовували свої сили. А, може, й просто агресували. Один був схожий на змію чи динозавра, його величезний хвіст випаровував якусь смердючу речовину, коли він вдаряв ним, йшла хвиля запаморочення. Він був важким, проте легко переміщався, кулаки мали довгі, забруднені кров'ю пазурі. Вочевидь то саме він ініціював бійку, бо й зараз наскакував саме він, двоє інших прикривали його. І було від чого. Скривавлений хлопець випростовував з самого себе дивні стрижні, ніби створені із лез. Але ті леза шкодили навіть стінам будинків. Поки дивний ящур відскочив від чергового стрижня, леза напрапили на іншого хлопця й обернулись круг нього. Захопивши його в полон, вони майже миттєво розрізали його. Його приятель, який підбіг аби допомогти, виплюнув кислоту, та було вже запізно. Інший стрижень збив його з ніг та знов впав зверху, розрубавши на шмаття. Сморід крові змішався з киснем й мене знов знудило, хоч і не було вже чим. Наче уві сні я бачила, як Юльця легко, майже танцюючи, вскочила на залишок стрижня та побігла по ньому вперед, а, досягши цілі, вдарила хлопця головою в голову. Він впав та втратив свідомість через безліч травм. Крізь щілину розпоротого живота було видно нутрощі, обидві руки були вивихнуті, не лише сорочка, а й тіло під нею було скалічено пазурами ящура, з яким зараз Юльці довелось боротись.
– Йди собі! Вдячний за допомогу!
– Не можу. Він вже скалічений, тож залиш його, ти переміг.
– Не корч з себе захисницю, йди, бо це станеться і з тобою.
– Він сильніший за тебе, якби інші не віддали життя, ти б загинув. Цінуй це.
– Ні! Це він вбив мого друга своїми лезами в мене на очах! А тепер вбив ще двох, і ти кажеш мені піти? Нізащо!
ВИ ЧИТАЄТЕ
Заграва нового світу
Научная фантастикаПовість в жанрі наукової фантастики розповідає про дівчину, яка живе після Великої війни, в світі, що переходить на новий рівень свого існування. Її коханий обирає іншу. Їй доводиться попрощатися з найріднішою людиною. Вона їде до батьків, щоб пові...
