Прихована симпатія

3

Трибуни стадіону були заповнені до країв. Фанати Шахтаря та Полісся створювали неймовірну атмосферу, співаючи, викрикуючи і підтримуючи своїх улюблених гравців. Саша сиділа поруч зі своєю подругою Анею, намагаючись не видати, як хвилюється. Її брат Георгій та Міша грали сьогодні дуже важливий матч. Аня, помітивши її нервозність, усміхнулася і легенько штовхнула ліктем у бік.

А: Саш, та розслабся ти трохи. Вони ж профі, впораються без проблем.

Саша кивнула, намагаючись видати хоча б якусь посмішку. Вона була впевнена в Міші та Жорі, але хвилювання було сильнішим за неї. Гра була напруженою з самого початку, але коли на табло з’явилися останні хвилини другого тайму, напруга досягла свого апогею.

А: Ось він, Міша!

Саша затримала подих, спостерігаючи, як він робить черговий обманний рух, залишаючи захисника позаду. Міша, як завжди, був на висоті. Підтримка трибун підштовхувала його вперед.

С: Тільки не промахнись... - прошепотіла Саша, стискаючи кулаки.

Міша пробив із силою, і м’яч полетів прямо у верхній кут воріт. Воротар навіть не встиг відреагувати. Гол! Трибуни вибухнули радісними криками, і Саша разом із Анею підскочили на місцях, обіймаючи одна одну.

М: Так! Він це зробив! - вигукнула Аня.

Міша радіючи забитому голу, підбіг до трибун і зробив жест руками складеними у формі серця, спрямований прямо на Сашу. Вона завмерла на мить, не вірячи своїм очам.

С: Він... він це для мене? - здивовано прошепотіла Саша, відчуваючи, як серце починає шалено битися.

А: Звісно для тебе! Ти ж для нього особлива! - усміхнулася Аня, помічаючи подругину реакцію.

Саша спробувала відповісти, але слова застрягли у горлі. Вона відчувала, як по її тілу розливається тепло, надія на щось більше почала зароджуватися в її серці. Коли матч закінчився, і Шахтар здобув перемогу, Саша була в ейфорії. Вона мріяла про те, що, можливо, її почуття до Міші взаємні. Після фінального свистка Саша і Аня разом вийшли зі стадіону.

А: Це був просто неймовірний матч!

С: Так, я навіть не можу повірити, що він це зробив.

А: Саша, це очевидно, що він до тебе не байдужий. Можливо, настав час поговорити з ним про це?